“Музична шпаргалка”: Співаючий шахтар давав по п’ять концертів на день.
Четвер, 14 січня 2016
18:04
“Музична шпаргалка”: Співаючий шахтар давав по п’ять концертів на день.
Піснею часів Другої світової ми закінчили перший випуск жартів
від українського гурту “Ot Vinta!”
за мотивами американської музичної класики. Вашій увазі друга частина музичної шпаргалки про єдиних і неповторних виконавців “Украбілі” з Рівного.
Назва гурту “Ot Vinta!” походить від команди майора авіації Титаренка з улюбленого фільму музикантів “В бой идут одни старики”. Дивно було б з такою любов’ю до неба не мати в репертуарі пісні з назвою “Пілоти”
Оригінал вперше прозвучав в радянському музичному фільмі 1945-го року “Небесний тихохід”
Режисер Семен Тимошенко зняв історію трьох веселих фронтових друзів-льотчиків, які поклялися до кінця війни не закохуватися. Але життя в цю клятву, як завжди, внесло свої корективи. Наприклад, одному з друзів западає в серце кореспондентка газети “Піонерська правда”. Льотчик навіть спочатку кепкує з дівчини порівнюючи її видання з англійським “Times” не на користь радянської преси. Під час Другої світової ще дозволялося згадувати про технічну перевагу союзників по боротьбі з нацизмом. З кінця 1960-х цей жарт з картини вирізали, як іще декілька епізодів, що не подобалися тодішній цензурі.
Проте в СРСР залюбки віталися будь-які згадки про важке становище простих робітників на заході.
Вперше американська шахтарська пісня “16 тонн” потрапила до союзу в 1957-му. Правда на платівці виданій в Леніграді не було вказано її справжніх виконавців – популярний гурт з Каліфорнії The Platters. Пісня стала майже народною.
Ось один з дворових перекладів її тексту:
Шестнадцать тонн, — умри, но дай,
Всю жизнь работай — весь век страдай.
Но помни, дружище, что в день похорон
Тебе мы сыграем “16 тонн”…
Були й такі варіанти
Летит по небу мой “фантом”,
А в каждой бомбе — шестнадцать тонн,
Шестнадцать тонн — опасный груз,
А мы летим бомбить Союз!
Сенс сучасної версіі від українців “Ot Vinta!” все таки більш подібна на оригінал
Офіційно автором “Sixteen Tons” є кантрі-виконавець Мерл Тревіс, який записав пісню у 1947-му році. В ній розповідає про працю шахтарів в часи Великої депресії. Гірники тоді не отримували живих грошей за свою роботу, а могли лише в кредит отаварюватися в крамницях при копальнях. Знамениту фразу з пісні “ще надень старше, ще глибше в боргах” Тревіс приписував батькові , що в середині 1930-х працював шахтарем. Правда, пізніше на авторство шлягеру став претендувати колишній гірник з Кентуккі Джордж Девіс. В часи Великої депресії він сильно пошкодив руку під час робіт у забої, заробляв співаючи перед шахтарями власні пісні. Співаючий шахтар давав по п’ять концертів на день.
Якщо в попередній пісні “Ot Vinta!” намагались максимально передати драматургію оригіналу . То в хулігансько-патріотичному хіті “17 москалів” дуже далеко відійшли від тексту першого виконання цієї мелодії.
Написав пісню “Бай мір бісту шейн” американський композитор Шолом Секунда в 1932-му році. Єврей за національністю народився він у місті Олександрія на Кіровоградщині. До США з родинною переїхав у 13 років. Працював у театрах Нью-Йорка. Під час прем’єри його мюзикла “Можна булоб жити, та не дають” написаного на ідиш глядачі декілька разів переривали виставу вимагаючі співака Ааарона Лебедеффа ще раз і ще раз виконувати “Бай мір бісту шейн” – “Для мене ти гарна”. Сама вистава особливого успіху не здобула і йшла на сцені менше року.
В 1937-му пісню вперше записали англійською. Одесит Леонід Утесов, чи не єдиний артист в СРСР якому дозволяли популяризувати в країні рад західні музичні стандарти співав на мелодію Секунди декілька пісень-пародій “Старушка не спеша дорогу перешла” , “Красавица моя красива, как свинья” , “Барон фон дер Пшик”.
В1940-му році учень 9 класу 242-ї ленінградської школи Павло Гандельман написав найвідоміший в колишньому СРСР текст на популярну єврейську мелодію “В Кейптаунском порту”. Саме на не ї і орієнтувалися “Ot Vinta!” запропонувавши свій варіант хіта усіх часів і народів.
В іншій переспівці знаменитого бітловського синґла “Love Me Do” гурт “Ot Vinta!” використав саму історію його написання.
Кожен поважаючий себе меломан знає, що пісня прийшла до голови 16-річного Пола Маккартні під час того як він прогулював школу. Український варіант хіта який і приніс всесвітню славу ліверпульскій четвірці так і називається “Не піду”
Колись народна мексиканська пісня “La Bamba” традиційно виконувалась під час першого танцю на весіллях. В 1958-му році каліфорнійський рокер Річі Валенс зізнавався, що довго вагався чи варто поєднувати фольклорну мелодію з рок-н-ролом. Пояснював, що сам за походженням мексиканець і дуже чуттєво ставиться до культури свого народу. Екперимент Річі вдався на славу
Як і Юрію Журавлю з хлопцями. Вони теж дуже вдало поєксперементували наклавши на традиційну мексиканську мелодію українську народу пісню
“Та орав мужик край дороги”
Похожие записи
Об авторе
