Дипломат пояснив, чому Мінські угоди — нелегітимні
Четвер, 02 червня 2016
13:43
Дипломат пояснив, чому Мінські угоди — нелегітимні
Фото: islam.in.ua
Мінські угоди були підписані з порушенням міжнародного та українського законодавства, тому являють собою юридично нікчемний документ.
Таку думку в інтерв’ю Gazeta.ua висловив дипломат Олександр Хара.
Чи можливе політичне врегулювання на Донбасі без повної безпеки в регіоні?
– Реальне політичне врегулювання конфліктів здійснюється тільки при стійкому перемир’ї, як показує практика міжнародної дипломатії. Повне припинення бойових дій, відведення військ і озброєнь – безперечні умови. Після цього в зону конфлікту можна вводити миротворчі контингенти або інші посередницькі місії, які моніторять ситуацію і вживають заходи в разі потреби. Потім повинен минути досить тривалий період повної тиші в зоні конфлікту. Після нього вже можна говорити про політичне врегулювання. Це можуть бути вибори, зміна законодавства, інше рішення.
Чому Мінськ виявився нездатним принести мир?
– Первинна проблема полягає в тому, що Мінські угоди самі по собі не відповідають реаліям конфлікту на Донбасі. Вони написані так, ніби в Україні йде громадянська війна, а Росія не має до цього конфлікту ніякого відношення. Підписавши документ з такою перекрученою подачею реальності, Україна сама запустила в дію механізм вирішення саме громадянської війни. З Мінська витікає, що у війні не бере участь ще одна держава, яка відправляє свої війська на Донбас і озброює загони бойовиків. Про те, що війна почалася із вторгнення РФ до Криму взагалі немає ні слова. Відтак від початку Мінські угоди не здатні реально принести мир, бо відповідають реальності російської пропагандистської картинки війни на Донбасі.
Читайте також: Росія у виграші від будь-якого результату Мінська – Сироїд
До чого веде реалізація цих угод?
– У нинішньому форматі Мінські угоди – це де-факто капітуляція України у війні. Підписавши такий документ, Київ погодився зі своїм статусом залежної держави. А гарантією цього статусу є узаконена присутність двох армійських корпусів окупаційних сил РФ на Донбасі. І в разі порушення правил гри вони знову почнуть війну проти України.
Конституція України містить абсолютно чіткий алгоритм поведінки глави держави в разі агресії проти нашої країни. Але Порошенко не виконав його – він вирішив, що можна всіх перехитрити і домовитися з Путіним у всіх за спиною. З самого початку не розірвавши дипломатичні відносини з Росією після агресії в Криму, не ввівши військовий стан і не заручившись підтримкою міжнародних механізмів безпеки, ми прирекли самі себе на підписання такого миру.
Наскільки Мінські угоди відповідають українському і міжнародному праву?
– З точки зору міжнародного і національного права вони нікчемні. Чому? Для початку варто звернути увагу на те, що Леонід Кучма, який підписав ці угоди, взагалі не був державним службовцем, а отже не мав повноважень. Крім того, під цією угодою стоять також підписи і лідерів донбаських колабораціоністів, ніким офіційно не визнаних.
Ці угоди стосуються зміни Конституції і територіального устрою України. Жодна з цих сфер не знаходиться в компетенції президента, прем’єр-міністра або міністра закордонних справ. 5 стаття Конституції України чітко вказує, що це право належить тільки народові. Отже, давши Леонідові Кучмі сигнал підписати такий документ, президент Порошенко вийшов за рамки своїх повноважень.
Наступний момент – Мінські угоди так і не були ратифіковані парламентом, як того вимагає українське та міжнародне право. Існують також і строгі технічні вимоги до складання тексту договорів: до преамбули, фабули документа, до позначення умов його дії, процедури підписання. Жодної з цих вимог не було дотримано.
З правової точки зору Мінськ не може вважатися міжнародним договором. Це не більш як декларативна угода, юридична сила якої викликає великі сумніви.
Як Україна могла б виплутатися з невигідних їй Мінських угод?
– Сьогодні українське керівництво, яке уклало цей розгромний “мир”, саме заявляє про те, що альтернативи Мінську немає. І втомлений від України Захід з цим погодився. Проте простір для маневру у нас все ще є.
Нечіткі формулювання пунктів Мінська дають можливість їх дуже широко трактувати. Наприклад, це стосується параграфа про те, що Україна нібито повинна “узгоджувати” своє законодавство з колабораціоністами. Але там не вказано, що бойовики мають право вето на законопроекти. Там не сказано, що закони Верховної Ради потрібно візувати їх підписами. Значить, нас це ні до чого особливо не зобов’язує. У кращому разі показали – і то добре.
І таким чином можна вміло маневрувати між трактуваннями в дипломатичній боротьбі – це вже лягає на совість учасників перемовин в Мінську. Також сильний аргумент перед обличчям Заходу – те, що парламент і українське суспільство категорично не сприймає виконання цих угод. Тому продовження тиску на Київ може викликати масштабну громадянську війну в Україні, чого дуже бояться наші союзники.
Потрібно натомість вимагати від Європи гарантій, посилення санкційного тиску на Росію, допомоги в реформах. Тільки так ми зможемо захистити національні інтереси.
Читайте також: Безсмертний пояснив, коли вдасться вирішити конфлікт на Донбасі
Похожие записи
Об авторе
