Каннський фаворит – німецька комедія “Томас Ердманн”
Середа, 18 травня 2016
16:35
Каннський фаворит – німецька комедія “Томас Ердманн”
Стрічка 39-річної Марен Аде “Тоні Ердманн” отримала найкращі відгуки кінокритиків після показу у конкурсній програмі Каннського фестивалю.
“Фільм неочевидний: дуже відомих зірок тут немає, особливого екстриму теж, суцільні розмови – і триває це понад дві з половиною години. Але не відірватися, – зізнається критик. – Що ж не відпускає в такому видовищі, крім неймовірно складної гри блискучих акторів і чудового сценарію? Мабуть, уїдливий, прохолодний гумор, що нагадує не так про “берлінську школу”, до якої зараховують Аде, як румунську “нову хвилю”. Практично вся дія фільму розгортатиметься в Бухаресті”.
Австрійський актор Петер Сімонішек, виконавець ролі Вінфріда і Тоні Ердманна
“Щороку дебютанти у цьому конкурсі з’являються дедалі рідше (цього року – жодного), – зауважує кінознавець Антон Долін. – Канни, звичайно, ґрунтуються на дідівщині… Прорвемо блокаду – схоже, таким бажанням керувались каннські критики та експерти, проголосивши фаворитом винятково потужного конкурсу 2016 року лишень третю картину Марен Аде”.
кадр з фільму Марен Аде “Тоні Ердманн”
Персонажа Тоні Ердмана не існує навіть у самому фільмі. Це вигадка одного з головних героїв на ім’я Вінфрід – самотнього старіючого вчителя музики з Ахена. Чоловік вирішує відвідати доньку – сюрпризом до дня народження. Щоб залишатися невпізнаним, бере з собою вигаданого двійника Тоні Ердмана, в якого він перевтілюється за допомогою вставної щелепи й кумедної перуки.
Незграбного батька його донька, приваблива білявка, дуже соромиться. Та він не спиняє своїх нав’язливих візитів. “Ближче до фіналу кількість незручних ситуацій і німих сцен стає критичною, – пише кінознавець. – Марен Аде зняла комедію, часом – страшенно смішну. Її персонажі є миттєво впізнаваними, окремі сцени і прийоми викликають у залі вибухи сміху. Але секрет чарівності “Тоні Ердмана” в тому, що джерелом комічного тут стає трагічне…
Перед нами уїдливе і розумне дослідження відчуження, жертвою якого стає сучасна людина незалежно від того, до якого покоління або соціальної групи вона належить. Гаджети, соцмережі та інші пристосування високотехнологічного XXI століття роблять нас нескінченно самотніми, підміняючи тепло комфортом. Це пастка, з якої практично не існує виходу, будь ти багатий німецький пенсіонер з усе ще пристойним здоров’ям чи молода приваблива жінка, яка робить кар’єру далеко від свого дому. Відкриття Аді – в тому, що вона цей вихід знаходить. Не без допомоги своїх персонажів, які на наших очах знаходять власне незалежне життя…
Кульмінаційна сцена фільму – день народження героїні, на якому та безуспішно намагається втиснутись у вузьку обтягуючу сукню, а потім, розлютившися, знімає його зовсім. Кожному гостю, що подзвонив у двері, вона оголошує про рішення провести голу вечірку. Чисто карнавальне дійство – швидше абсурдно-комічне, ніж еротичне, – логічно довершается явищем Тоні-Вінфріда в образі волохатого монстра. Оголення і буквальне перетворення в чудовисько дозволяє учасникам дня народження нарешті відчути себе людьми, а не представниками високорозвиненої (але зовсім нелюдської) культури… Ясно, що довго ця утопія тривати не може – ні в житті, ні на екрані. Та вона раптово переконливо показує, що сумна повсякденна боротьба за існування не становить його суті – і може бути одного разу зовсім проігнорована”.
gettyimages
За щоденними рейтингами кінокритиків в американському журналі Screen Daily, ще жоден з показаних у Каннах конкурсних фільмів не отримав найвищої оцінки. Фільми оцінюють за чотирибальною системою. Фільм “Томас Ердманн” отримав максимальну кількість балів – 3,7. Картина Джима Джармуша “Патерсон” має 3,5 балів. Інші роботи не сягнули навіть трибальної позначки. Основний конкурс фестивалю складає 20 фільмів, з яких близько половини вже представлено. Загалом на фестивалі буде показано близько 700 стрічок.
Похожие записи
Об авторе
