НАРДЕП-РАДИКАЛ ДМИТРО ЛІНЬКО: “ПІД ЧАС КРИЗИ ЗБАГАТИВСЯ ЛИШЕ ОДИН ОЛІГАРХ – ПОРОШЕНКО”

"Цензор.НЕТ" запитав народного депутата з Радикальної партії Дмитра Лінька, скільки ще його фракція планує блокувати парламентську трибуну, чому до неї не долучаються інші опозиційні партії – "Батьківщина" та "Самопоміч", навіщо "радикали" минулого тижня відвідали НАБУ, що їм там пообіцяли, а також про те, які перспективи повернення Донбасу та Криму.– Ми не кусаємося, – каже лідер Радикальної партії Олег Ляшко до першого заступника керівника Національного антикорупційного бюро Гізо Углави. – У нас до вас є питання. Я хочу вас проінформувати, що ми не отримали відповіді на депутатський запит щодо офшорів та корупції найвищих посадових осіб, хоч пройшов місяць. Чому?

– Я перепроверю, – обіцяє Углава. – Вы можете отставить свой телефон. Я лично вам позвоню.

В четвер вранці фракція РПЛ у повному складі прийшла до бюро, щоб розібратися, чому не розслідується офшорний скандал. Саме через нього “радикали” з вівторка блокують парламентську трибуну.

Дивлюся відео з цих переговорів в НАБУ перед інтерв’ю із нардепом з Радикальної партії Дмитром Ліньком. Він в цей час блокує парламентську трибуну. В перерві засідання сідаємо поговорити.

“В НЕОФІЦІЙНІЙ РОЗМОВІ ПАРУБІЙ ВИЗНАВ, ЩО В КОАЛІЦІЇ 222 ДЕПУТАТА”

– Навіщо ви в четвер зранку ходили в НАБУ?

– Дивіться, яка ситуація. НАБУ існує вже рік, але ми не бачимо серйозних розслідувань та арештів. Ми виділили півмільярда гривень на його діяльність. Зараз у всьому світі піднявся офшорний скандал. Скрізь розслідують ці справи, ряд високопосадовців пішли у відставку. Лише в Україні це все замовчується – в НАБУ немає жодної справи, яка б стосувалася цього питання. Ми туди подавали цілий ряд звернень. Відповіді так і не отримали. Фактично НАБУ не виправдав тих сподівань, які ми на нього покладали. Бо, зрозуміло, що найбільша корупція – у верхівці влади. Але цим не займаються. Натомість проводять незрозумілі розслідування щодо опозиційних депутатів та незначних порушень чиновників середньої ланки. Однак це ніяк не вплине на покращення ситуації із корупцією в Україні. Тому ми й пішли в НАБУ, щоб про запитати про цю ситуацію. Показово, що о дев’ятій годині нікого із керівництва не застали. Перший заступник керівника НАБУ Гізо Углава з’явився лише о 9.30. Ситник перебував у відрядженні в Польщі, тому з ним нам не вдалося поспілкуватися.

– Чому ж ви не попередили про свій прихід? Ситник міг призначити вас зустріч. Обговорили б те, що вас цікавить.

– Все, що треба було, ми зробили – написали офіційні звернення. Але не бачимо необхідності попереджати, про що будемо запитувати при зустрічі, щоб не підготували відписки. Потрібно приходити так, щоб бачити, як відбувається робота. От ми й побачили закриті двері. А раніше здавалося, що НАБУ буде таким, як у фільмах про ФБР – постійно будуть когось затримувати. Але цього немає. Зараз журналісти працюють краще, аніж слідчі бюро – проводять більше розслідувань, хоча не мають державного фінансування та таких повноважень, як НАБУ.

– Чому складається така ситуація? До НАБУ така висока довіра у суспільства, стільки було сподівань.

– Насправді там немає ніякої незалежності. Тут питання ширше. Ми бачили, як у четвер протягували закон про Генпрокуратуру під одну людину – Луценка. Чому він? Бо йому довіряє Президент. Йому потрібні контрольовані Генпрокуратура, НАБУ та всі правоохоронні органи. Ситник ходить на Банкову. Не знаю, що він там робить. Ми запросили його на фракцію, щоб запитати, про що він звітує. Бо парламент, справді, ухвалив правильний закон, який дає можливість йому бути незалежним. Але все одно в нашій країні все так робиться, щоб поставити в залежність правоохоронні органи та судову систему. Порошенко з цим гарно справляється – так, як це робив Янукович.

От де найбільша корупція? Якраз у владі – в команді Президента, в Кабміні Гройсмана, Яценюка. Все це забувається і не розслідується. Як і діяльність Шокіна. Це все НАБУ не бачить. Вони навіть не змогли нормально суддю затримати – довелося його ловити через кілька днів по лікарнях. Тобто результатів немає. Ми боїмося, що їх і не буде.

– Виходить, немає надії на те, що бюро нормально запрацює?

– Якщо парламентські сили та громадськість зможуть тиснути, щоб виконувався закон, можливо, у керівництва НАБУ з’явиться політична воля, і тоді орган почне демонструвати незалежність. Але судячи з того, що зараз відбувається, на це сподівань мало. Тому ми й блокуємо трибуну Верховної Ради, щоб депутати взяли на себе відповідальність створити слідчі комісії та розслідувати в законний спосіб злочини Президента. Щоб не було Майданів, від яких країна втомилася. Якщо буде необхідність, нам потрібно хоч раз запустити процедуру імпічменту.

– Але досі немає закону про імпічмент.

– Насправді не потрібен такий закон. Хоча було б непогано, щоб він був. Але в Конституції та законі про регламент прописано, як це має відбуватися…

– За тією процедурою практично нереально притягнути Президента до відповідальності.

– А що більш реально? Через Майдан? Україна може не пережити таких потрясінь. Народ показав, що навіть такого тирана, як Янукович, можна вигнати. Думаю, Порошенка виженуть ще швидше, якщо буде продовжуватися таке життя в країні. Але ми не хочемо допустити такої ситуації, тому вимагаємо, щоб розлідування проходило у стінах найвищого законодавчого органу держави. Я вважаю, за необхідності три чверті парламенту проголосує, як того вимагає Конституція. Бо ситуація в країні катастрофічна. Навіть в лавах БПП багато незадоволених. В неофіційній розмові Парубій в середу визнав, що в коаліції 222 депутати. При цьому багато депутатів з “Блоку Петра Порошенка” налаштовані критично, але бояться поки виходити. Коли настане критична межа, вони покинуть Порошенка. Якщо Януковича лишила вся його банда, то від цього взагалі всі підуть.

– Коли це може статися?

– Місяць тому відбулося таке собі “випускання пару”, коли змінили Яценюка Гройсманом. Але нинішній прем’єр швидкими темпами продовжив діяльність свого попередника -підвищив ціну на газ для населення. Зараз ще буде подорожчання електроенергії. Фактично, у людей немає шансів прожити наступну зиму з такими тарифами.

Далі. Ми знову будемо просити кредити в МВФ, який вчергове висуватиме неприйнятні для нас вимоги. Це підвищення пенсійного віку, говоритимуть про необхідність приватизації державних підприємств та продаж землі. Правда, нині стабілізувалася гривня. Але це тимчасово. Люди все одно неспроможні платити кредити, які брали. Ціни взагалі неадекватні пенсіям та зарплатам. Йде зубожіння. Народ змушений не просто терпіти, а виживати. А у вищого керівництва держави абсолютно немає розуміння, за рахунок чого вони прийшли до влади, та що треба робити. Не можна забути про жертви та чинити так, як робив Янукович. Потрібно змінюватися. Але я такого бажання в них не бачу.

– Виходить, восени буде напружена ситуація?

– Напруга буде. У нас завжди на зиму накочуються революційні хвилі. Тому не виключено, що Президент захоче розпустити парламент, щоб відвернути від себе небезпеку. Тому ранньою весною можливі дострокові вибори. Хоча Порошенку вони не вигідні. З іншого боку, всі парламентські та позапарламентські сили розуміють, що якщо йти в нову Верховну Раду зі старим Президентом, то знову не зможуть працювати. Тому наполягатимуть й на дострокових президентських виборах.

– Цікаво було б подивитися, як Порошенко віддаватиме владу. Бо, як відомо, це серйозний “наркотик”.

– Абсолютно точно – для Порошенка це серйозний “наркотик”. Дуже швидко він втратив відчуття реальності. Я не бачу, що може його врятувати від політичної катастрофи. Його рейтинг вже нижчий, ніж був за перші два роки при владі як Ющенка, так і Януковича. Тобто темпи падіння підтримки населення у нього найвищі.

“КОЛИ НАС ЗАПИТАЛИ, НА ЯКІ ПОСАДИ ПРЕТЕНДУЄМО, МИ СКАЗАЛИ, ЩО НА ВСІ”

– Які результати ми можемо побачити на парламентських виборах? Вже спостерігаємо зростання рейтингу “Опозиційного блоку” через невдоволення людей владою.

– Дійсно, ми бачимо розчарування людей через те, що вони вийшли на Майдан, а революцією скористалися негідники. Тому є шанс на реванш “злодійського блоку”. Для того, щоб цього не допустити, потрібні позитивні зміни в житті країни. Їх на сьогоднішній день немає. Тому перед нами, опозицією, стоїть завдання – ми маємо якомога швидше припинити злочинну діяльність тих, хто прийшов до влади після Майдану.

Дивіться, рік тому були ілюзії, що ми можемо найняти закордонних фахівців – вони прийдуть і все зроблять. Насправді це все маячня. Куди поділися міністри-іноземці, які були в уряді Яценюка? Всі поїхали. До речі, це неправильно. Бо мали б знаходитися в Україні і чекати, поки пройдуть розслідування по всій іхній діяльності. А то виходить так: приїжджають, б’ють себе в груди і розказують, які вони патріоти нашої країни, а потім просто їдуть. Так, такі люди можуть бути професіоналами. Їх можна брати радниками. Але вони ніколи не будуть патріотами цієї країни. Тому такі передвиборчі ілюзії будуть й надалі розвіюватися. Що це за комплекс меншовартості?! Ми не можемо знайти у себе серед 40-мільйонного населення нормальних фахівців?! Вони в нас є. Ми маємо виховувати молоде покоління професіоналів.

– Але не всі іноземці-можновладці від нас поїхали – деякі грузини лишилися. Той же Саакашвілі…

– Вони поїдуть. Мені, до речі, цікаво, скільки днів Саакашвілі працював на посаді голови ОДА, знаходячись в Одеській області. Добре бути політиком та їздити по міжнародних форумах, ходити на телеефіри. Але губернатор повинен виконувати ті функції, які для нього прописані. Якщо обов’язки не реалізуються, певне, треба йти з посади. А які результати його антикорупційних форумів? Ніяких. Жодний корупціонер не постраждав.

– Я вам скажу, які наслідки: буде створена партія, яка піде на дострокові парламентські вибори.

– Туди увійдуть більшість депутатів з “Блоку Петра Порошенка”. “Перефарбуються” і будуть розказувати: Ми ж критикували, були проти. Але саме їхніми голосами була створена та незаконна коаліція, яка дала можливість подати кандидатуру Гройсмана на посаду прем’ єра. Якби всі ці “лещенки” та “найєми” вийшли з фракції, парламентська більшість не була б створена. Перебуваючи у найкорупційнішій фракції, бути антикорупціонером та просто критикувати – це лицемірство.

– Вас більше не кличуть в коаліцію після голосування за уряд?

– Коли була парламентсько-урядова криза і знімали Яценюка, ми думали, що Порошенко та його команда усвідомили ситуацію, змінили правила гри, тоді б ми пішли працювати у більшість. Але ми побачили, що у них немає ніякого бажання щось змінювати – якось вгамувати апетити корупціонерів і хабарників, припинити дерибан. Тому ми не можемо бути в коаліції. Хоча закони, які потрібні країні, завжди готові підтримати.

– Насправді ваша відмова від участі в коаліції мала трохи інший вигляд. Радикальна партія хотіла посаду спікера – одну з ключових у державній владі. Але на Банковій не погодилися, тому ваші шляхи розійшлися.

– Коли нас запитали, на які посади ми претендуємо, то ми чесно відповіли, що на всі. У нашої партії є амбіція взяти повну відповідальність та владу цій країні, як у будь-якої політичної сили. Це абсолютно нормально. Якби ми входили в коаліцію, звичайно, відповідали б за певні напрямки роботи. Дерибан міністерських посад проходив між двома фракціями – БПП та “Народний фронт”. Якби нам віддали посаду спікера, це було б логічно. Бо для того, щоб протистояти узурпації влади “вінницькими”, потрібен баланс. Олег Ляшко був би серйозною противагою – більшою, аніж сьогодні Андрій Парубій. Ми за нього голосували, бо це людина-партіот. Сподівалися, що він змінить правила роботи парламенту та поверне сюди центр прийняття рішень, а не перетворить його в департамент Адміністрації Президента. Хоча ми бачили, як протягували закон під Луценка. На жаль, Парубій виконував незаконні вказівки. Ми нарахували, як мінімум, десять порушень у цій процедурі прийняття рішення. Протягли його за рахунок “Відродження” та “Волі народу”. Не дарма ж напередодні були обшуки в “Укргазвидобуванні”, який віддали Олександру Онищенку. Так натякали цій групі про важливість цього голосування. А Хомутинніку з “Відродження” за підтримку віддали Закарпатську митницю.

– Кожен раз перед важливим для Банкової голосуванням доведеться тиснути на “Волю народу” та “Відродження” чи щось їм віддавати?

– Безумовно. Ми ж про те й говоримо – реальної парламентської більшості немає, але є коаліція із колишніми “регіоналами”. Купують голоси “Відродження” та “Волі народу”, а розплачується країна. Отак будуть важливі закони й далі приймати.

“ПРЕЗИДЕНТ СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО ПРО ОФШОРНИЙ СКАНДАЛ ЗАБУДУТЬ”

– Ви з вівторка блокуєте трибуну. Але парламент все одно працює. Чи є сенс продовжувати стояти?

– Звичайно. Окрім парламентських, є ще вуличні методи протистояння. Але ми хочемо використати всі способи у Верховній Раді, щоб не доводити ситуацію до протестів. Тому ми закликаємо наших колег по опозиції з “Батьківщини”, “Самопомочі”, а також позафракційних депутатів долучитися до нас. Тоді це матиме більш серйозний ефект.

– І що відповідають “Батьківщина” та “Самопоміч” на ваш заклик?

– На жаль, повного об’єднання опозиції у нас немає. Кожен намагається діяти своїми методами. Але ми все ж сподіваємося, що дійдемо до координації.

Зараз нам аргументують тим, що є важливі законопроекти, тому потрібно сидіти на місцях і голосувати. Безперечно. Але поки ми не розслідуємо ці офшорні злочини, немає, про що говорити. Якщо не повертати в країну кошти з офшорів, як піднімати ті ж соціальні стандарти? Якщо ми сьогодні припинимо блокування, ніхто не буде створювати комісію. Всі будуть чекати, поки забудуть про це – на що й сподівається Президент.

– Але, судячи з того, що відбувається в Раді, до вас не збираються дослухатися.

– Ні, у нас є певні зрушення в цьому напрямку. Йдуть постійні переговори із Парубієм.

– Насправді ваші дії схожі на піар. У нас досі немає закону про тимчасові слідчі комісії. Тому навіть у разі її створення серйозних наслідків очікувати не варто, що вже в Раді неодноразово було доведено. Зате із блокуванням виходить красива картинка для партії.

– В політиці, що не роби, будуть казати, що це піар. Бо політики демонструють, що роблять. Так у всьому світі.

Повірте мені, слідча комісія по офшорам буде мати більшу вагу, аніж всі інші. Бо буде резонанс. Всі слідкуватимуть за ситуацією. Президент же говорить, що треба “жити по-новому”, але виводить кошти в офшор. Це неприпустимо. Порошенко має починати з себе. Ви уявіть, який вигляд ми маємо в очах світової спільноти: у нас найбагатший Президент в Європі, який ще й до того замішаний у офшорних скандалах, а генпрокурором поставив свого кума. Непотрібно бути серйозним слідчим НАБУ, щоб побачити, що є порушення. Тому Президент повинен нести політичну відповідальність. Він же навіть досі не продав свій бізнес…

– Так він же в сліпому трасті.

– В сліпому трасті у нас НАБУ. Ми всі розуміємо, що та заява Президента не відповідає дійсності. До того ж, єдиний бізнес в Україні, який зріс на минулий рік, це фабрика “Рошен”. Під час кризи тільки один олігарх в країні збагатився – Порошенко. А це показник.

“МІНСЬКІ ДОМОВЛЕННОСТІ – ЦЕ ПЛАН КАПІТУЛЯЦІЇ УКРАЇНИ”

– Ви були командиром батальйону “Свята Марія“. Як зараз підтримуєте зв’язок з хлопцями?

– Часи добровольчих батальйонів закінчилися. Хтось пішов своїм шляхом, інші – в поліцію. “Свята Марія” переведена в полк “Київ”. Тому такого зв’язку як раніше немає, але окремо з багатьма постійно спілкуюся.

– А на Донбасі ви коли востаннє були?

– Взимку.

– Поясню, чому запитую. У середу в ході зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” у Берліні не вдалося досягти консенсусу щодо умов для проведення виборів на Донбасі. Ви, як людина, яка там воювала, вважаєте це позитивом чи навпаки?

– Всі переговори, які з цього питання ведуть Президент та міністр закордонних справ, в тому числі Мінські домовленності – це план капітуляції України. Тут для нас не може бути ніякого позитиву. Ми обираємо між війною та ганьбою. Але будемо мати і те, і те.

Як ми взагалі можемо говорити про вибори на Донбасі? Це амністія терористів та визнання їхньої влади. Якщо ми не можемо сьогодні силою деокупувати Донбас та Крим, то потрібно робити блокаду – як це відбувається у всьому світі. Путін хоче, щоб ми визнали терористів, фінансували їх та добитися федералізації. Нам кажуть, що якщо ми не будемо підтримувати Мінські домовленості, не проведемо там вибори, і не звільнимо заручників, то Росія введе війська по всій Україні. Це маячня. Хто, наприклад, у нас займається питанням полонених? Медведчук. А він є репрезентантом не України, а терористів. Ви подивіться, кого взагалі відправляли в Мінськ – Шуфрича, Кучму. Вони представляють іншу сторону, а не Україну. Тому Мінські домовленості є для нас ганьбою. Для того, щоб звільнити заручників, нам потрібно більше заарештованих сепаратистів. Бо у нас їх часто просто відпускають. З власного досвіду вам розкажу – під Маріуполем в Сартані перед лінією розмежування зловили наводчика, у якого були зафіксовані телефон та карти. Він допомагав тій стороні наводити вогонь. Суд відпустив його на підписку про невиїзд. Той повернувся у своє село, де йому нічого не заважає далі виконувати функції наводчика. У нас в зоні АТО не люстровані судді, прокурори, правоохоронці, які у зв’язці із сепаратистами. Величезну кількість політиків з Опоблоку теж можна було б заарештувати та поміняти на наших заручників.

– Але якщо вибори все ж проведуть?

– Ми, наприклад, їх не визнаємо. Я вам зараз можу сказати, яким буде результат в Донецьку та Луганську. Умовно кажучи, якби вони обирали між президентами України та Росії, то обрали б другого. Бо працює серйозна пропаганда. Тому ні в якому разі не можна проводити вибори. Українська влада там можлива, коли наші танки зайдуть на територію так званих ДНР та ЛНР. Коли це можливо? При нинішніх домовленостях ніколи, бо в них таке не прописано.

– Ви говорите, що поки на Донбасі ми маємо влаштувати блокаду. Але це тимчасове явище. Як нам взагалі повертати окуповані території?

– Блокада має бути повною – економічна та товарна також. А у нас їздять наповнені фури, потяги, а рахунки Донецької залізниці знаходяться в Києві в “Ощадбанку”. Торгівля відбувається на офіційному рівні. Ми поцікавилися у керівника “Укрзалізниці”, як таке може бути. Він відповів, що запитували про це в РНБО та СБУ, але чіткої стратегії в цьому питанні немає. А повинна бути. Безумовно, від цього там можуть постраждати люди. Але не ми починали цю війну, не ми – агресор. Нам хочеться миру, і щоб громадяни на Донбасі та в Криму жили нормально. Але фізично поки не можемо цього забезпечити. Тому повинні створити якомога більше проблем для окупаційної влади й чекати. Бо влада Путіна колись закінчиться. У Росії вже багато невдоволених, а на Кавказі АТО не менше, аніж у нас. Невдоволення буде наростати. Нам потрібно буде скористатися дестабілізацією, коли там відбудеться повалення Путіна або його смерть – він же не безсмертний. Тоді, можливо, й силовим методом деокупувати Донбас та Крим.

– Ваша пропозиція нагадує китайську мудрість: якщо довго сидіти на березі річки, то можна побачити, як пропливають трупи ворогів…

– А що, краще сподіватися, що Путін сам віддасть Україні ті території, як нам розповідають? Це казки. Я не бачу іншого методу, ніж створення політичної, економічної та військової стратегії деокупації. Бо Росія для нас завжди буде ворогом, поки в Кремлі керує Путін.

Ольга Москалюк, “Цензор.НЕТ”

Источник