Володимир Зельдін після 100 років продовжував зніматися в кіно
|Вівторок, 01 листопада 2016
07:00
Володимир Зельдін після 100 років продовжував зніматися в кіно
Автор: ФОТО З САЙТА www.tass.ru
Актор Володимир Зельдін зіграв у 57 стрічках. Востаннє знімався торік у фільмі ”Втекти, наздогнати, закохатися”
Радянський актор 101-річний Володимир Зельдін помер у московському інституті ім. Скліфосовського 31 жовтня о дев’ятій ранку. Він був найстарший працюючий актор у світі.
— У жовтні Володимира поклали у військовий госпіталь, — розповідає дружина 81-річна Іветта Капралова. — У нього знизився тиск. Медики порадили лягти на обстеження. Зробили аналізи, призначили лікування. Але чоловікові ставало гірше з кожним днем. Його перевели в інститут імені Скліфосовського. Позавчора підключили до апарата штучної вентиляції легенів. До тями він так і не прийшов.
Зельдін народився в Мічурінську Тамбовської області в Росії. Його батько був музикант, мати — вчителька. Після закінчення школи Володимир працював учнем слюсаря на заводі.
— Как-то, прогуливаясь после работы по Каретному Ряду, увидел объявление о приеме в театрально-производственное училище при Театре имени Моссовета, — згадував Володимир Михайлович. — Вирішив спробувати. Мене прослухали та попросили зайти за тиждень. А я забув. Згадав через місяць. Заходжу, в коридорі висять списки зарахованих. Я був серед них.
Після закінчення училища Зельдін працював актором у театрі транспорту, центральному театрі Радянської армії, Алма-Атинському драматичному театрі та московському драматичному театрі “Модерн”. Уперше потрапив у кіно 1940 року. Тоді під час однієї вистави Володимира помітила асистентка режисера Івана Пир’єва. Запропонувала зіграти одну з головних ролей у фільмі “Свинарка й пастух”. Після того Зельдін знявся в 57 стрічках. Найвідоміші — “Карнавальна ніч”, “Дядя Ваня”, Жінка в білому”, “Десять негренят”. Після 100-річного ювілею продовжував зніматися в кіно. Востаннє зіграв торік у фільмі “Втекти, наздогнати, закохатися”.
— Біологічний вік чоловіка не співпадав із паспортним, — говорить Іветта Капралова. — Він ніколи не курив і не пив. Навіть іспанське вино, яке йому подарував іспанський посол, віддав колегам. Любив ковзани, лижі та верхову їзду. Їв мало, майже гомеопатичними порціями. Щодня гуляв по півтори години. І завжди із захопленням дивився на жінок.