Майдан по-молдавськи: чому у Кишиневі штурмують парламент

Reuters

Активісти вимагають розпустити парламент і призначити перевибори.

20 січня в столиці Молдови Кишиневі протестувальники вступили в запеклі сутички з поліцейськими і спробували захопити парламент країни.

Приводом для сутичок стало затвердження депутатами парламенту нового уряду на чолі з екс-міністром інформації Павлом Філіпом, що представляє Демократичну партію.

Мітингувальники впевнені, що уряд створено під впливом місцевого олігарха Володимира Плахотнюка, якого молдавани вважають “тіньовим господарем” країни і головним рейдером Молдови.

Підлило масла у вогонь те, що депутати порушили регламент затвердження уряду – кандидати в міністри були представлені кілька днів тому, а процедура підготовки до голосування за уряд має тривати два тижні. Крім того, депутати проголосували за новий Кабмін без обговорення.

Читайте також: “Майдан” у Кишиневі: мітингувальники захопили будівлю парламенту

Після цього протестувальники пішли на штурм парламенту. Лідери опозиції намагалися заспокоїти людей, але це не допомогло. У підсумку після декількох спроб штурму поліцейські відтіснили протестувальників. Постраждали десять чоловік – сім поліцейських і троє протестувальників.

<
>

<
>

Фото 1. (Facebook.com/vladimir.soloviev.5)

На 21 січня призначені переговори між опозицією і парламентською більшістю. Один з опозиційних лідерів – соціаліст Ігор Додон – закликав жителів країни в четвер вийти на мітинг і заблокувати парламент, щоб не дати Кабміну прийняти присягу. Проте о 23.30 міністри Павла Філіпа вже прийняли присягу, це підтвердив глава адміністрації президента Молдови.

Confirmat oficial de catre seful administratiei prezidentiale, Ion Paduraru: guvernul Filip a depus juramantul.

Опубліковано Natalia Morari 20 січня 2016 р.

Хто бере участь у протестах

Рушійні сили протестів у Молдові є Партія соціалістів (ПСРМ, лідер – Ігор Додон), “Наша партія” (лідер – Ренато Усатий) і громадянська платформа “Гідність і правда” (DA, Андрій Нестаcе). Перші дві вважаються проросійськими, третя – проєвропейська.

Протестувальники вимагають скасувати затвердження уряду Філіпа, розпустити парламент і призначити нові вибори.

Насправді протести в Кишиневі тривають з вересня 2015 року. Тоді DA вивела до парламенту понад півтисячі мітингувальників, вони розбили намети. З часом кількість протестувальників тільки зросла.

<
>

<
>

Фото 1. У Молдові проходить масштабний протест (Newsmaker.md)

Чому вони протестують

Протести почалися після банківського скандалу – в листопаді 2014 з трьох головних банків Молдови через липові кредити і трансфери був виведений 1 млрд доларів. Уряд не поспішав з розслідуванням аж до квітня 2015 року, коли інформація про суму крадіжки просочилася в пресу завдяки спікеру парламенту, який оприлюднив витяг з ревізійного звіту компанії Kroll.

Згідно з документом, збитки, завдані шахраями, становлять 8% ВВП країни. Національний банк Молдови взяв ризики неплатоспроможних банків на себе, вливши в них 600 мільйонів доларів. В результаті злетіла інфляція.

Банківський скандал став останньою краплею для молдаван, які втомилися від тотальної корупції, відсутності реформ, бідності і всевладдя олігархів в країні.

<
>

<
>

Фото 1. У Молдові громадяни вийшли на вулиці міст (Reuters)

Чого хочуть протестувальники

Головні вимоги були озвучені на мітингу 6 вересня 2015 року – відставка уряду, спікера-демократа Андріана Канду, президента Ніколає Тімофті, а також керівництва громадської Teleradio-Moldova.

Протестувальники вимагають створити уряд народної довіри, який займеться організацією дострокових виборів парламенту. Вибори, на їхню думку, повинні відбутися в березні 2016 року.

Читайте також: ЄС закликав сторони конфлікту у Молдові до діалогу

Також мітингувальники вимагають деполітизації правоохоронних та наглядових органів — Генпрокуратури, Національного центру з боротьби з корупцією та інших.

Крім того, в резолюції мітингу є прохання до міжнародних партнерів Молдови оголосити персонами нон грата в ЄС і США олігарха і заступника голови Демократичної партії Володимира Плахотнюка, президента Ніколає Тімофті, лідера Ліберальної партії Міхая Гімпу, генпрокурора Корнеліу Гуріна і главу Нацбанку Доріна Дрегуцану.

Источник