ІГОР МОСІЙЧУК: “ТРЕБА БОЯТИСЯ, ЩОБ П’ЯТА КОЛОНА КРЕМЛЯ НЕ ОСІДЛАЛА СОЦІАЛЬНІЙ ПРОТЕСТ І НЕ ЗНИЩИЛА КРАЇНУ”

Цензор.НЕТ розпитав у народного депутата із Радикальної партії Ігоря Мосійчука про деталі блокування парламентської трибуни, чому більшість не хоче створювати тимчасові слідчі комісії з тарифів та офшорів, про можливі соціальні протести, їхні причини та наслідки, а також про кримінальну справу проти нього, яку досі розглядають в судах.Цього тижня депутати планували попрацювати в комітетах та фракціях, після чого “зі спокійною душею” піти на канікули. Але не так сталося, як гадалося – Радикальна партія, “Батьківщина” та деякі позафракційні парламентарі заблокували трибуну. Так протестують проти підняття тарифів та вимагають створення тимчасової слідчої комісії, щоб розібратися, що до чого. “Радикали” ще наполягають на розслідуванні офшорного скандалу. Через це місяць змушені тупцювати біля трибуни. Щоправда, в п’ятницю по-новому показали своє невдоволення – влаштували сидячий протест. Про те, що ж буде далі, Цензор.НЕТ поцікавився у члена Радикальної партії Ігоря Мосійчука.

“ЗА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА ТЕПЛОЕНЕРГО У РЕГІОНАХ ЗАРАЗ Б’ЮТЬСЯ”

– Ви влаштували в парламенті сидячий протест. Звідки взялася ця ідея?

– Ми вирішили використати ненасильницький спротив, який свого часу запровадив Ганді. Чому? Тому що влада у четвер вирішила прикритися людьми, які воювали (а дехто й ні, лише форму вдягли), та спровокувати бійку. Але ми ж українська опозиція, а не “Опозиційний блок”. Розуміємо, що в умовах війни це буде на користь зовнішньому агресору. Не захотіли створювати для нього картинку. Однак, в той же час, мусили продовжити боротьбу та показати, що влада, прикриваючись війною, робить негідні речі. Бо водночас кричить про захист фронтовиків та обкрадає їхніх матерів та дружин оцими тарифами. Ми вимагаємо створити тимчасому слідчу комісію з цього питання. Окремо – з корупції та офшорів. А нам кажуть: Давайте якусь одну. Ми проти такого. Це теми хоч і поєднані, але різні. Бо в тарифах, які зараз запропоновані українцям, закладена величезна корупційна складова. Вона пов’язана з видобутком газу та субсидіюванням. Що насправді відбувається? Володимир Борисович Гройсман робить на екрані паси руками та розказує: Держава за все заплатить. Шановні, державний бюджет складається не з повітряних коштів, а з грошей платників податків. Тобто це наші з вами гроші. Кому будуть передані оці 40 мільярідів гривень? Не українцям, а олігархам, які контролюють облгази та обленерго. Сьогодні відбувається конкурс на те, хто з постачальників газу укладе угоду. За посаду директора теплоенерго у регіонах зараз б’ються. Бо він підписує документ, в якому 50 відсотків ціни – це повітря. Відповідно, є надприбудок і відкати.

– Це так ми боремося із корупцією?

– Саме так. Я був на Полтавщині на зустрічі. Зібралося близько двох тисяч людей. Вони говорять: не треба субсидії, підніміть нам зарплати, пенсії, дайте можливість молоді заробляти.

Ми, Радикальна партія, пропонуємо впровадити нову економічну політику. По-перше, кредити, які ми беремо за кордоном, не повинні використовуватися на поповнення фондів Національного банку. Бо їх звідти витягують та розкрадають. Вони йдуть на рефінансування банків (які потім Ліса Аліса Гонтарева гробить – ми бачили у минулом році, як 60 з них “лягли”) або віддаються на субсидії. Ми пропонуємо, щоб запозичені кошти йшли виключно на реанімацію підприємств та створення нових. Це робочі місця.

По-друге, ми перетворилися на сировинний придаток світу. Давайте подивимося: ми експортуємо зерно, але не борошно чи вироби з нього. Вивозимо ліс, але не меблі та вироби з дерева. Провели закон про заборону екпорту металобрухту, який Президент заветував. Питання: нашим металургам не потрібна робота? Виходить, що ні. Ще одне. В країні вирощується маса рапсу, з якого на Заході виробляють біопаливо. Але жодного заводу з переробки рапсу в Україні немає. Тому він виїжджає за кордон. А чому його не запустити? Хіба українці не заправляли б біопаливо? Запрявляли б. Але наші урядовці розглядають Україну не як свою рідну країну, де будуть рости їхні діти та народжуватися онуки, а як територію для заробітку. Бо їхні нащадки навчаються за кордоном. Дехто радіє, що діти Президента в ліцеї Британії виграли якийсь конкурс. А мене це шокує. Бо вони повинні робити це тут – в українському навчальному закладі. Наприклад, моя донька навчається в звичайній школі на Троєщині. Син – в київсьому ліцеї Богуна.

– Але у роботі тимчасової слідчої комісії можуть бути проблеми, бо в нас немає закону, який би регулював її діяльність. Мали неодноразові приклади, коли тему просто заговорювали. Де гарантія, що тут не буде такої ж ситуації?

– Ви праві. Я з вами і погоджуюся, і ні. Поясню. Як член тимчасової слідчої комісії щодо кривавих подій в Мукачево в минулому році можу стверджувати, що це досить ефективний механізм. Не дивлячись на різні погляди, наявність закарпатців, які мають власні інтереси, нам вдалося в повній мірі розслідувати та підготувати звіт, де чітко вказана провина не тільки тих, хто стріляв, а й правоохоронців. Бо тоді була “стрілка” не між “Правим сектором” та групою Ланьо, а між СБУ та міліцією. Ми всі матеріали передали до Генпрокуратури. Але я погоджуюся, що немає механізму, який би вимагав імплементації наших висновків. Я впевнений, що справа по чотирьох членах “Правого сектору” розвалиться в суді. Бо вони нікого не вбивали та ні в кого не стріляли. Загальна справа по тероризму – маячня. Ми маємо визнати, що “Правий сектор” – це терористична організація? А як же ті хлопці, які своє життя віддали на фронті?!

Ми підготували закон про тимчасові слідчі комісії, які підписали всі лідери фракцій тоді ще величезної коаліції “Європейска Україна”. Хто тоді був спікером? Гройсман. Чому закон не був винесений на голосування? Це питання до нього.

– Ви його запитували?

– Він уникає відповіді. А я її дам. Його боїться, як чорт ладана, будь-яка більшість. Бо він не тільки посилить роль Верховної Ради, а й стане першим кроком до імпічменту Президента (не залежно від його прізвища).

Минулого тижня на комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглядався мій законопроект щодо надання права НАБУ проводити слідчі дії щодо Президента. Я пояснював, що у нас в країні є недоторкана людина. А де гарантія, що наступним Президентом не оберуть маніяка? У нас уже був клептоман, який втік в Ростов. Зараз є питання до Глави держави. Вони будуть виникати постійно. Тому ТСК та прописана процедура імпічменту – це не просто спосіб зняти його з посади, а й обілити. Наприклад, у випадку з офшорами. Зараз Адміністрація Президента, він сам та голова його фракції Гринів бояться цього слова. Вони готові на створення комісії, але щоб у назві навіть не було цього слова. Бо вони там усі. Міністр фінансів, наприклад, досі керує трьома офшорними компаніями, що визнав публічно. Якщо Петро Олексійович не має ніякого стосунку до офшорів, то це був би спосіб уникнути тих моментів, які були з Кучмою, та багато інших речей.

“ЯКЩО ВОНИ ЗАРАЗ НЕ ПОЧУЮТ НАС, ТО ЗАГОВОРИТЬ ВУЛИЦЯ”

– Чи є гарантія, що цього тижня буде створена комісія з тарифів?

– Я не впевнений. Маю невтішний прогноз: цього тижня в парламенті нікого не буде. Бо олігархи, які там сидять, вже підготували яхти та літаки. “Робочі конячки” розподілені по округах, куди вони й поїдуть. Бо у нас же через тиждень на семи округах вибори. Тому працювати не будуть. Ми будемо протестувати, а вони кричатимуть, що ми їм заважаємо. Але не враховують одне: відмовляючись створювати комісію, вони борються не з Радикальною партією чи іншими опозиційними силами, а протиставляють себе народу. У четвер спостерігав цікаву тенденцію в соцмережах: реакція на захисників тарифів у військовій формі, які стояли біля трибуни, була настільки негативную, що перекреслювала заслуги декого на фронті. Це протиставлення провокує внутрішній конфлікт. А ми як раз пропонуємо стабілізувати ситуація та врятувати країну від соціальних протестів. Тому що ми – воююча країна, і думаємо про те, що на фронті. Розуміємо, що ворог буде використовувати протести, які є неминучими, бо люди не можуть сплачувати ці тарифи.

– Що будуть робити? Квартири забиратимуть.

– Так будуть стріляти у відповідь. Вони не думають про те, скільки нелегальної зброї на руках? Не замислюються, що протестами підірвуть країну, і тікати доведеться, невідомо куди? Бо одних в Ростові не приймуть, іншим і на Заході не дуже раді будуть.

– А що вони говорять вам у особистому спілкуванні?

– Вони розуміють нас. Більше скажу, у четвер деякі представники коаліції панамських патріотів з числа мажоритарників підходили, сідали, фотографувалися з нами. Олег Валерійович їх питав: “А ви до виборів готуєтеся?”. Тобто вони все усвідомлюють. Але є воля Банкової. Я звертався до них: “Припиніть захищати бариг, тих, хто в час війни торгує з ворогом, обкрадає власний народ та провокує соціальне невдоволення”. Я, наприклад, зустрічався з деякими італійськими сенаторами. В Італії дуже непроста дипломатична ситуація по відношенню до нашої країни – переважають думки про необхідність зняття санкцій з Росії. Вони мене питають: “Як нам пояснити нашим громадянам, чому ми маємо залишити обмеження щодо Російської Федерації, коли Україна на всю торгує з агресором, а Ваш Президент має там завод?”. І що мені їм відповісти?! Це ж правда.

– Андрій Парубій, коментуючи ваш протест, сказав, що ціль – не тарифи, а дестабілізація ситуації в країні. Це, мовляв, сценарій зовні…

– Я дуже шаную Андрія. Знаю його більше 25 років. Але він помиляється або, в силу тих чи інших політичних домовленостей, не може інакше сказати.

Якщо вони зараз не почують нас, то заговорить вулиця. Але може статися так, що проллється кров, причому не мала. Тому вони повинні переглянути тарифи. Бо якщо на осінь в Києві вийде мільйон людей, наші західні партнери покличуть Петра Олексійовича і скажуть: Бери шинель, іди на вибори разом із парламентом. Такий варіант не виключений. А ми ж розуміємо, де знаходяться активи Порошенка, звідки ми отримаємо кредити. Тому як раз і пропонуємо “терапевтичне лікування”. На Банковій чомусь сподіваються, що за півтора місяці все уляжеться. Не буде такого. Не тому, що українська опозиція буде про щось говорити. Бо люди так жити не зможуть. Треба боятися, щоб п’ята колона Кремля не осідлала цей протест і не знищила таким чином країну. А у нас влада бореться не з нею, а з українською опозицією. Потрібно, щоб влада чула критику. Діалог влади і суспільства є запорукою стабільності держави. Якщо вона не хоче, повинна готуватися до критичного для неї сценарію. Український народ ніколи не сприйме царя-батюшку. А у нас всі Президенти, окрім Ющенка, намагалися таким стати. Пробували переписати Конституцію, посилити повноваження, впливати в економічному секторі у власних інтересах. Але у нас люди не дурні. Українець завжди був і залишиться господарем, воїном та волелюбною людиною. Під царями народ був лише в часи окупації. А коли гетьман намагався узурпувати владу, йому голову відрубували. Якщо історія нічому не навчає, то що сказати?! Мені шкода країну. Я не хочу, щоб через тупість декого знову проливалася українська кров, і ми втрачали території.

“Я НЕ ОБГОВОРЮВАВ З ЛУЦЕНКОМ СВОЮ СПРАВУ. ВІН МОЖЕ ПІДТВЕРДИТИ”

– Давайте поговоримо про вашу справу. Нещодавно ви написали, що скоро Луценко може внести до Верховної Ради подання на ваш арешт. Звідки інформація? Ви взагалі з гепрокурором спілкувалися?

– Я з ним спілкувався, але не обговорював свою справу. Він це може підтвердити. Ми говорили про справи проти українських добровольців. Плюс, обговорювали закон про амністію – не той папірець, який в четвер проголосували, що є окозамилюванням, а нормальний документ. Луценко на 80 відсотків у цьому питанні зі мною погоджується.

Звідки я маю такі висновки про подання? Розгляд моєї справи по суті було призначено на 27 липня у Солом’янському суді. Коли в субботу, 2 липня почалися події у Печерському суді, моєму помічнику зателефонували й сказали, що перенесли засідання на 5 липня 9.30. Той пояснив, що я не можу прибути в цей час, бо взагалі-то на лікарняному і як раз буду на процедурах. Я, як законослухняний громадянин, все ж відправив туди своїх захисників, які надали медичні документи. Сказали, що якщо засідання перенести на вечір цього ж дня, я буду. Але все одно почали слухати справу. До речі, в колегію вписали суддю Оксана Криворот, яка арештовувала мене за наказом Януковича у 2011 році у справі “васильківських терористів”. Їй заявили відвід із зрозумілих причин – справа була визнана політично-вмотивованою…

– Це випадковий збіг?

– Я не знаю (знизує плечима – О.М.). Її запитували захисники, чи не візьме вона самовідвід. Та не погодилася. Два з половиною роки за її санкцією мене протримали у в’язниці за підрив пам’ятника Леніна, який був демонтований до цього. І вона ще запитує, що зробила?!

Так от почалося засідання. Судді постановили, що можна без обвинуваченого заслуховувати справу. О 12.00 мої захисники пишуть ще одне клопотання про перенесення, бо мають засідання в іншій справі, куди необхідно їхати. Їм відмовляють. Але вони все одно пішли і запропонували суддям: “Якщо ми порушуємо закон, зверніться до Ради адвокатів, ми понесемо відповідальність, якщо не пояснимо, що ми не праві, а не ви”. Суд виходить у нарадчу кімнату й постановляє: слухати без захисників. Виносить рішення без адвокатів та без мене. Для чого це було потрібно? Щоб повернути матеріали справи до Генеральної прокуратури. Бо без цього подання до парламенту внести не можуть. А ми наполягаємо, щоб суд закрив справу. Зараз подали апеляцію. Будемо чекати апеляційного розгляду. Така ситуація показує, що дехто поспішає.

– Хто?

– Я думаю, що це позиція по подіях у Печерському суді змусила дати команду. Чия вона – не знаю. Я ж не чув, хто дзвонив у Солом’янський суд. Написав, що влада. Зробили висновнок, що це Луценко. Юрій Віталійович каже, що це не він. Як там було насправді… Дехто вважає, що хтось із представників влади поспішав, щоб подання внести разом з Онищенком, бо без нього Мосійчука вдруге не проголосують.

– Були справи ще й по інших ваших однопартійцях – Андрію Лозовому, Сергію Рибалці. Отримуєте “привіти” з Генпрокуратури?

– Я, як перший заступник голови комітету з питань забезпечення правоохоронної дільності, спілкуюся з багатьма працівниками прокуратури, Нацполіції, СБУ. “Привіти” передають. І Сергію Рибалці. Лозовому ні. Бо у Шокіна і його команди взагалі мізків не було, коли справу проти нього відкривали. Лозовий є членом Парламентської асамблеї Ради Європи. Тому згоду на його арешт має дати не тільки Верховна Рада, а й ПАРЄ. Коли вносили подання, зрозуміли, що дозвіл не дадуть. Щоб не ганьбити себе, придумали історію із відео про мене…

– Так от розкажіть, що насправді було на цьому відео?

– На цьому відео – кабінет, в якому ви зараз сидите (всміхається – О.М.). Я (більших розмірів), який сидить у цьому кріслі. У мене не рухаються губи, що чітко видно, але йде звук. Частина тексту взята з інтерв’ю Полю Морейру, який зняв фільм “Маски революції”. В ньому було питання про ціни на депутатські запити. Я розказую, що скільки коштує. Так, це я говорю…

– Голос на відео ваш.

– Так я не відмовляюся від цих слів! Але це монтаж. В мене є екпертиза, яку я обов’язково покажу в суді. А найбільше показали, що цей епізод не існує, мої земляки. Справа в тому, що мене закривали під місцеві вибори – хотіли дискредитувати. У мене на Полтавщині, моїй рідній Лубенщині, роздавали диски з цим відео. Але Радикальна партія там виграла вибори – маємо голову районної ради та більшість. Коли я приїжджаю, на мітинги збираються тисячі людей. Тому великий привіт від лубенчан всім сценаристам, яким не допоміг Тарантіно (посміхається – О.М.).

– А звідки тоді розмови, як то: “Я з міліцією прикрию, а з прокуратурою не зможу”?

– Я звідки знаю?! Це їх треба запитати. Мене писали досить довго – прослуховували. Є розмови, які стосуються найвищих посадових осіб держави. Частину порізали. Хто не вигідний – тих залишили. Але якщо ви хочете “світити”, то давайте всіх. Чого ви залишаєте тільки те, де мова йде про міністра внутрішніх справ? Нарізали “вінегрет”, склали та зробили корупціонера.

– Й шоу влаштували – так показово арештовували.

– Це було спеціально зроблено. Але український народ не повівся на це кіно. Після того, як влада зміниться, ми поцікавимося у певних людей, як все було зроблено. Бо нам відомо, хто віддавав накази, та хто проводив спектаклі. Я не тільки скажу, а й притягну їх до відповідальності. Буду судитися у Європейському суді, але не виставлятиму рахунки.

– Ще хотіла вас запитати, чому ви розійшлися з “Азовом”? Що не склалося?

– У нас залишилися стосунки. Ми й зараз часто співпрацюємо. Але політика…

– Що ви з Андрієм Білецьким в політиці не поділили?

– Не з Білецьким. У нього в оточенні було дві лінії, які мали протилежні погляди на те, як йти на парламентські вибори. Я був за те, щоб з “Радикальною партію”, інша сторона наполягала на самостійному поході. Я розумів, що це самогубство. Сам Андрій став депутатом на межі фолу – на окрузі були просто бої без правил. Тому ми розійшлися політично. Але ідейно залишилися соратниками. Я часто зустрічаюся з Андрієм, з іншими хлопцями. Власне, зараз у цій кімнаті сидить перший прес-секретар “Азову” (киває в бік помічниці – О.М.). У мене взагалі багато в оточенні “азовців”. Едине, що я не втручаюся у військову складову. Після того, як ми робіглися, я зняв форму й ні разу її не вдягав. Може, колись знову й одягну, але коли поїду на Донбас захищати країну.

Ольга Москалюк, “Цензор.НЕТ”

Источник