Нічницями стають душі бездітних жінок або гулящих бабів

Пʼятниця, 08 липня 2016
07:45

Газета по-українськи

Історія

Нічницями стають душі бездітних жінок або гулящих бабів

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: t-shevchenko.name

Тарас Шевченко. Сон бабусі та внучки. Копія з картини Карла Брюллова, 1839–1840 роки

— На сплячого легко впливати, адже це стан між “тим і цим світом”, — вважає 66-річний Віктор Лисюк із села Кашперівки Баранівського району на Житомирщині. — Тіло людини під час сну не можна чіпати, бо її душа не знайде дорогу назад. Тому баби забороняють сплячого не тільки перевертати, але навіть цілувати. Цим можна йому нашкодити — захворіє на “чорну хворобу”, тобто епілепсію.

Молодим матерям не радять годувати сплячих дітей. Будуть погано рости. Якщо дитина під час сну сміється — бачить свого ангела-охоронця або бавиться з ангелами. Якщо кричить і плаче — лихі сили передражнюють, дратують або лякають її.

— Як маля кричить і плаче у сні або мучається і не може заснути — то на нього нападають крикси, плакси або нічниці, — продовжує чоловік. — Ними стають душі бездітних жінок і гулящих бабів, яких в селі прокляли чи закляли за безпутство. Ото вони по смерті ходять, мучаються й дітям спати не дають.

Універсальним оберегом від нічних лихих сил вважається материнська колискова. У них Сон — персонаж, який любить родину дружну, дитину слухняну, хатку затишну. Він зазвичай ходить у парі з Котом-муркотом. Колись, щоб приспати немовля, у люльку клали кота. Вірили, що він оберігає, забирає на себе все лихе й вороже малюкові.

Гойдаючи колиску, мати у піснях замовляла щастя-здоров’я дитині:

Соньки-дрімки в колисоньки,

Добрий розум в головоньки,

А рісточки у кісточки,

Здоров’я у сердечко.

Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло не боліло,

На серденьку не кволіло.

Щоб не накликати нічниць, дитячі пелюшки й одяг не залишали сушити надворі після заходу сонця. Не можна в цей час виносити маля на вулицю і гойдати порожнє ліжечко — бо “крикливці в люльці ­гойдаєш”.

Для відлякування й вигнання нічниць і крикливців у колиску під пелюшки збоку клали металеві предмети: голки, ножиці або ніж. Адже нечиста сила боїться виробів із заліза. Дітей, які погано сплять, купали у відварі квіток сну, любистку й м’яти. Якщо не допомагало, вдавалися до магічних дій.

— Як у хаті є маленька дитина, то не можна згадувати про зайця, навіть слова такого казати, — розповідає Віктор Лисюк. — Бо заєць не спить ніколи — очі в нього завжди відкриті. А якщо маля надривається, виносили його під дерево, бажано дуб. Казали так: “Добрий вечір тобі, дубе, у мене є синок, а в тебе є дочка. Давай ми с тобою побратаємось, покумаємось. Забери мої ночниці й полуночці, а мені дай сонливці й дримливці. Я з мовою, а Господь з помоччю”. На своєму досвіді переконався, що стовідсотково допомагає. Дитина заспокоїться і буде гарно спати.

На Поліссі, щоб приспати немовля, по обидва боки порога ставали дві жінки — мати з дитиною на руках і родичка, найчастіше баба. Остання представляла нічницю.

— Ночниця-сестриця, даю тобі кросна берда ткати, а моїй дитинці дай спати, — говорила мати. Після чого двері зачиняли, а дитину з молитвою клали в люльку.

До Самсона моляться про захист під час мандрів

Святий Самсоній народився в VI cт. у римській знатній заможній сім’ї. Отримав гарну медичну освіту. Від Бога мав дар зцілення молитвою, уславився благодійним лікуванням бідних і вбогих. Тяжкохворий візантійський імператор Юстиніан уві сні побачив святого Самсонія й отримав звістку про своє одужання. Преподобний зцілив правителя дотиком руки, але відмовився від щедрої платні. Натомість Юстиніан побудував гостиний двір і шпиталь, де Самсоній служив до 530 року — до смерті. Біля його могили відбувалися чудеса і зцілення хворих від страшних недуг.

До преподобного Самсона моляться про захист під час мандрів, далекої дороги. Також до нього звертаються при зміні місця проживання, щоб у нових умовах все склалося на добре.

Источник