Найкраща мотивація у вивченні іноземної мови для дітей – приклад батьків – психолог

Пʼятниця, 24 червня 2016
15:43

Суспільство

Найкраща мотивація у вивченні іноземної мови для дітей – приклад батьків – психолог7

 
Коментувати
Роздрукувати

Дитина засвоює іноземну мову як рідну, якщо чує її не менше 30% у своєму оточенні. Це можуть бути розмови іноземною мовою, читання книг, спілкування поза домом, музика, перегляд іншомовних мультфільмів, стрічок тощо. Розповідає Оксана Пшегорницька, психолог, засновник мережі дитячих клубів “Совенята”. З нею говоримо про вивчення української мови дітьми з інтернаціональних сімей, складнощі в засвоєнні іноземної мови та вплив батьків на мотивацію навчання дитини.

Які існують підходи, теорії вивчення іноземної мови дітьми?
Перша: іноземної мови в оточенні має бути не менше 30 %. Тоді вона ідентифікується як рідна. Друга теорія: одна людина – одна мова. Наприклад, мама завжди розмовляє з дитиною іспанською, а тато – виключно українською. Або обоє батьків спілкуються вдома однією мовою, а поза будинком – іншою.

У нашому садочку багато таких прикладів. Є двоє дітей з Литви. Вони живуть з батьками в Україні. Діти розмовляють гарною українською, але часто під час гри можуть забувати й переходити на рідну мову.

Одна дівчинка з Литви після переїзду не говорила українською взагалі – тільки литовською. Їй було цікаво, вона гралася з дітками, але все робила мовчки. Дитина дивилася на реакцію – чи правильно зрозуміла значення того чи іншого слова, з якими емоціями про що говорили. Так тривало два місяці. Потім одразу заговорила. Зараз чудово розмовляє і українською, і російською, і литовською. Також розділяє усі мови.

Автор: надане Оксаною Пшегорницькою

Автор: надане Оксаною Пшегорницькою

Скільки мов може максимально вчити дитина?
Про це немає однозначної інформації. У реальному житті я бачила гарне знання одразу трьох мов. Читала про те, що діти можуть говорити чотирма. Але маю цікавий приклад однокласниці моєї доньки. Дівчинка – китаянка. З батьками говорить китайською, у школі з друзями – українською та російською. Крім цього, вивчає ще англійську та німецьку. Дитина мови не плутає, гарно переключається. Виходить, що володіє одразу п’ятьма. Українською, до речі, розмовляє краще, ніж однолітки з російськомовних сімей.

Чи варто дітей після переїзду в іншу країну одразу віддавати в іншомовний садок?
Так. Для дитини нормальний процес, коли батьки одразу після переїзду в іншу країну, водять її в іншомовний садок. Бувають ситуації, коли малеча не хоче вивчати нову мову. Цьому може бути два пояснення: дитина копіює батьків або складно переживає сам переїзд. Діти ж – вони консерватори. А переїзди забирають впевненість у собі, посилюють тривогу. Тому відштовхування іноземної мови може бути етапом інтеграції. Головне – ставитись до цього спокійно і не примушувати дитину вивчати іншу мову. Інакше це може ще більше загострити ситуацію.

Чи можна мотивувати дітей вивчати іноземні мови?
Мотивувати вивчення мови найкраще батьківським прикладом. Коли батьки позитивно до цього ставляться, самі вчаться, не несуть негативу щодо нової мови, дитина це сприймає як належне. Крім того, малеча відчуває ставлення батьків до будь-чого і це віддзеркалює. Тому варто починати з себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російською знав два слова — “перерыв” і “шахматы” — африканець про переїзд в Україну

До нас у садок ходив хлопчик, батьки якого хотіли, аби він гарно розмовляв українською. Але при цьому самі говорили російською. Тому дитина ніяк не могла повноцінно заговорити рідною мовою. Одного разу батьки взяли хлопчика із собою у відрядження. Там батько говорив дуже гарною українською. Проводив нею презентації, спілкувався з іншими людьми. І хлопчика це так вразило, що за декілька днів приїхала україномовна дитина. Тут спрацював авторитет батька. До цього дитина сприймала українську як “секретну” мову, якою найголовніші люди в його житті не розмовляють.

Діти часто комбінують мови. Чи погано це? Як цьому запобігати?
У ранньому віці дитина може об’єднувати декілька мов. Вона обирає легші слова і з них складає речення. Наприклад, каже: “Мамо, світить moon”. Слово сонце – може замінити на коротше sun, слово “так” – на “да” і навпаки замість “нет” каже “ні”. Тому що останнє коротше. Але такий етап триває недовго. Згодом дитина прекрасно розділятиме всі мови. І мислитиме декількома одразу. Наприклад, речення не перекладатиме, а для кожної мови складатиме інший варіант. Моя донька колись мені говорила: “Мамо, дивись який гарний літак летить!”, а татові: “Папа, в небе парит невероятной красоты самолет!”

Чи можливий регрес у вивченні іноземної мови?
Можуть траплятися “відкати назад”: коли діти вивчили мову, але відмовляються прогресувати. У мене була подібна ситуація з молодшою дочкою. З нею я розмовляла українською, а тато – російською. Але інколи я забувала і, розмовляючи з дочкою українською, до інших зверталася російською. У дитини почався регрес у вивченні мови. Вона її знала, але відмовлялась нею говорити. На такі деталі варто особливо звертати увагу.

Автор: надане Оксаною Пшегорницькою

Автор: надане Оксаною Пшегорницькою

За яких умов іноземна мова може витіснити рідну?
Лише тоді, коли рідної дуже мало. Таке, на жаль, буває. Я знаю приклади, коли дитина знала і російську, і українську, але потрапивши в іншомовне середовище, залишила тільки ту, якою користувались удома.

Рідну мову за кордоном цілком можна зберегти. Для цього й створюються суботні чи недільні школи, випускаються видання. Безперечно, власною мовою можна говорити вдома. Але, якщо дитина вчиться писати, будувати речення, висловлювати свою думку на прикладі іноземної мови, то зберегти рідну стає складно. Тоді вже, наприклад, українська стає іноземною.

А об’єднання представників діаспор в асоціації чи клуби може запобігти цьому?
Звісно, об’єднання співвітчизників за кордоном значно підвищує шанси зберегти свою мову та ідентичність. Крім того, це важлива психологічна підтримка. Для людей важливо бути частиною якоїсь групи. Не просто заробітчанином в Австралії, а ще й українцем за походженням. Раніше емігранти з України часто об’єднувались з росіянами в спільні групи, відвідувати їхні культурні заходи й малювати матрьошки. Це було не тому, що українці такі неправильні, а тому що росіяни на той час були найближчі. Хоча в останні роки ситуація суттєво змінилась.

У ЗМІ трапляється інформація, що ранній білінгвізм негативно впливає на розвиток мовлення. Чи може вивчення декількох мов у дитинстві позначитись у майбутньому на засвоєнні інших предметів?
Особисто мої спостереження: якщо дитина засвоює змалку декілька мов, то процес вивчення наступних у дорослішому віці набагато простіший. Це – нісенітниці, коли кажуть, що через багатомовність дитина пізно заговорить. Чи погано знатиме математику. Реальних досліджень на цю тему ніхто не проводив. Навпаки, якщо діти з дитинства вивчають іноземні мови, то легше потім сприймають нові в дорослому віці. А якщо дитина у три роки зовсім не говорить, то її потрібно обстежувати в спеціалістів, а не звинувачувати в цьому мовне середовище.

Чи є ситуації, коли дитину не варто навчати другої іноземної?
Це можуть бути хіба затримки розвитку, особливості психіки, проблеми з вимовою, але для цього повинні бути показання лікаря. Утім все одно потрібно розуміти: якщо ми вже живемо в якомусь новому середовищі, то маємо докласти максимальних зусиль, аби дитина в ньому адаптувалась. Тому, можливо, підхід до вивчення буде іншим.

Автор: надане Оксаною Пшегорницькою

Автор: надане Оксаною Пшегорницькою

На вашу думку: з чим пов’язана тенденція останніх років – масового навчання іноземним мовам немовлят?
По-перше, в останній 10-15 років батьки почали більше уваги приділяти розвитку дітей. Психологічним аспектам виховання, розумовим, фізичним. Якщо порівнювати з тим, що було 30 років тому, то зараз батьки частіше задумуються над тим, як виховують дітей, що їм говорять. По-друге, світ глобалізується, стає більш відкритим. Тому батьки хочуть дати більше знань власним дітям. По-третє, знаю з власної практики, багатьом людям мого і старшого покоління часто бракувало англійської чи якоїсь іншої іноземної в роботі. Велика кількість моїх знайомих вивчали англійську вже в свідомому віці, докладали до цього зусилля. Тому, можливо, вони хочуть, аби діти не повторювали їхній шлях.

Коли варто починати вивчати другу іноземну мову задля розвитку дитини? Не через переїзд, а задля розширення кругозору
У цьому немає обмеження: хоч з пелюшок. Фонетична система мови формується в дітей до року. Біля трьох малеча починає говорити. Тому вже змалку можна ставити пісеньки англійською, читати книжечки німецькою та дивитись мультфільми іспанською. Єдине, я проти самого підходу “навчання” для малих діток. Яке передбачає саджання за парти, писання, постійне зубріння і т.д. Але в ігровій формі через будь-який контент спокійно можна іноземну мову вчити одразу.

Проте одразу наголошую: якщо це англійська, німецька чи будь-яка інша – то книжечок чи занять двічі на тиждень – недостатньо. Процес вивчення мови – достатньо довгий. Тому має бути постійний і безперервний. Наприклад, якщо якісь курси відвідали, то потім потрібно з дитиною дивитись фільми іноземною мовою, вмикати їй радіо передачі, говорити з нею. Інакше прогрес буде дуже повільним.

Чи є закономірності, коли з дитиною якого віку краще займатись читанням іноземною мовою, коли – письмом, а коли починати говорити?
Таких обмежень немає. Усе залежить від дитини. У Києві, як столиці, багато хто живе вже в білінгвальному середовищі. Одразу можна і читати з дитиною, і дивитись мультики – варто лише слідувати за нею. Є діти, які одразу вчаться за різними алфавітами. Є такі, що швидше починають говорити, ніж читати.

Просто існують підходи не так до вивчення іноземних мов, як уцілому до навчання. Наприклад, можна спочатку вивчати склади. Комбінувати приголосні й голосні, або тільки голосні чи лише приголосні. Є кубики Зайцева – вони дзвенять. Глухі – звучать тихіше, приголосні – голосніше. Суть методики в тому, що ми вчимо одразу готові склади, а потім вчимося їх складати в слова. Але це – як один із варіантів. Є інша методика, схожа на картки Домана. Коли ми бачимо цілі слова: як вони пишуться – і так їх відтворюємо. Є класична, така як ми в школі вчили: спочатку вчимо літери, потім їх компонуємо в склади, а вже ті – у слова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Діти з інтернаціональних сімей мислять кількома мовами одразу – психолог

Але мені подобається, коли дітей навчають розуміти принцип читання. Спочатку обговорити, що кожне слово можна або намалювати, або позначити. Потім продумати свій шрифт: як буде написане ціле слово чи окрема літера. За таким принципом діти сприймають слова на слух, на смак, вони знають, що ці слова означають та, в результаті, як вони пишуться.

Способів навчити читати – дуже багато. І вони підходять до вивчення різних мов. Тобто немає такого універсального способу, яким би легше засвоювалась англійська чи німецька. Щодо віку початку навчання, на мою думку, краще після 5 років. До цього часу дитину варто розвивати всебічно: вчити слухати музику, залучати логіку, вмикати мислення. Адже навчання – це коли певну інформацію вкладаємо в голову дитини. А вкласти це можна в будь-який момент.

Источник