Віктора Некрасова ледь відкачали після хрещення

Неділя, 19 червня 2016
15:10

Історія

Віктора Некрасова ледь відкачали після хрещення13

 
Коментувати
Роздрукувати

Фото: nekrassov-viktor.com

“Родился я в самом центре древнего Киевского княжества, – писав 64-річний Віктор Некрасов у своїй книзі “Записки зеваки”, що видана в 1975 році в Парижі. – И если не на месте самого терема Владимира Красное Солнышко, то, во всяком случае, совсем рядом. Возможно, даже там, где жили, а потом замучены были язычниками и принесены в жертву Перуну двое варяг, христиан — Иоанн и Фёдор. В честь их соорудили церковь. Называлась она Десятинной, так как на её постройку пошла десятая часть княжеской казны. При Батые церковь рухнула — хоры не выдержали толпы людей, спасавшихся от татар. Построили на том же месте другую в XIX веке, тяжёлую и некрасивую, но и она не дожила до наших дней. С моего балкона её хорошо было видно.”

2 липня 1911 року хлопчика похрестили саме у Десятинній церкві. Піп був п’яним і ледь не втопив новонародженого у купелі. Довелось робити штучне дихання. Тоді його батьки – медик Зінаїда Мотовилова і банківський працівник Платон Некрасов знімали квартиру на вулиці Володимирській.

Дуже скоро після появи Віктора сім’я розпалася. Перші три роки життя він провів у Франції біля мами. З початком світової війни, Зінаїда Миколаївна працювала у військовому госпіталі. Біля неї жили старший син Микола, менший – Віктор та її матір Аліна Мотовилова.

В 1915 році повернулися у Київ. Через два роки, від розриву серця у Красноярську помер Платон Некрасов. У 1919 – Миколу Некрасова у Миргороді вбили червоногвардійці. Під час обшуку у нього знайшли книги французькою мовою і засікли шомполами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 75 років тому народився Іван Миколайчук

“От скаутского детства он на всю жизнь сохранил спортивность фигуры и изящную небрежность в одежде. Помню его юного в парусиновых тапочках на босу ногу, в полотняной рубашке без галстука. Он так и не привык к воротничкам и галстукам, ненавидел всякую мещанскую приверженность к модному щегольству. Да и то сказать: в отрицании мещанства наши скауты ничуть не уступали первым комсомольцам: помада, пудра, флирт беспощадно осуждались, поощрялись простота и товарищеская ловерительность поведения”, – згадувала Віктора Некрасова друг дитинства, педагог Ірина Бошко.

Віктор Некрасов здобув фах архітектора та закінчив театральну студію. Завдяки своїй повісті “В окопах Сталінграда” став лауреатом Сталінської премії. Він відстоював право киян на Бабин Яр та пропускав через себе ввесь український самвидав. Влада зробила все аби він виїхав із СРСР.

Більше про Віктора Некрасова читайте у наступному номері журналу “Країна”.

Источник