Треш і угар “Укрзалізниці”
|Поїзд Київ-Маріуполь.
Треш і угар. В вагоні змучені мокрі діти. Душогубка. Дихати просто нічим. До єдиного вибитого вікна черга – подихати.
Перепитую у провідниці.
– Ми і далі за таких умов будемо їхати?
– За какіх умов.
– У такому пеклі?
– А какому пеклі?
– Тобто на вашу думку температура у вагоні нормальна?
– Нє ну чо, вам де он акно вибілі.
– А як же кондиціонування.
-Так он нє работаєт.
– Так а чому вагон поставили в состав.
– Так а что?
– Вагон не придатний для перевезення.
– Пачіму ета нєпрігодний?
– Розетки не працюють, мийка в туалеті забита. Температура повітря перевищує усі можливі норми.
– Так вам же акно вибілі.
– Дєвушка шо ви вазмущаєтєсь, ми вмю жизнь так єздім.
– Шо ви как малєнькая, вот солнишка сядєт і пахаладаєт. Ета же фізіка.
Ми боремось за рівність, за права, за доступ людей з обмеженими можливостями, за нормальне життя для всіх. Укрзалізниця працює по солнишку.
А хто знає як їх учить?