Хто, де і що малює на будинках – дивіться на онлайн-карті
Пʼятниця, 10 червня 2016
16:35
Хто, де і що малює на будинках – дивіться на онлайн-карті
Киянин, який живе у Швеції, створив першу мапу київських муралів. На карті, безкоштовно доступній в інтернеті, Сергій Гришкевич позначив 115 малюнків, які українські та іноземні художники нанесли на будинки столиці за 2014-2015 роки.
Мурали, позначені на мапі червоними цятками, на які можна натиснути й побачити фотографії кожного стінопису. За інтернет-адресою kyivmural.com усі охочі можуть додавати на карту нові об’єкти.
Натиснувши на позначку, можна відкрити фото муралу на будинку за вказаною адресою. Додавати на мапу нові об’єкти можуть усі охочі, надіславши адресу і фото київських стінописів на електронну пошту, вказану на сайті.
Як ви починали створювати інтерактивну мапу?
– Коли стали з’являтися перші мурали, я зберігав собі адреси для майбутньої прогулянки. Коли кількість муралів перевищила двадцять, я вирішив нанести їх на мапу, щоб зрозуміти, як їх усі обійти. Дуже здивувався, що не знайшов в інтернеті жодної готової схеми. Адже це одна з тих ідей, які просто лежать на поверхні. Дивно, що до мене її ніхто не реалізував. Коли я опублікував сторінку, на ній було 30 “точок”. А зараз www.kyivmural.com нараховує вже 115 об’єктів. Це заслуга багатьох людей, які мені пишуть, повідомляють про нові мурали і надсилають фотографії.
Сергій Гришкевич, автор проекту www.kyivmural.com
Коли ви отримуєте нові фотографії київських муралів, як визначаєте, котрі з них варто додавати на карту?
– Декілька відверто слабких робіт я відхилив. Наприклад, багато розмальованих трансформаторних будок. Є декілька дійсно цікавих, але щодо більшості я не впевнений, чи є їм місце серед інших муралів. Тут важко сказати, що вважати мистецтвом, а що ні. Те, чим я готовий милуватися, для іншого може бути нісенітницею і навпаки.
Ви багато подорожуєте. Що можете сказати про київські мурали, порівнюючи їх із європейськими?
– Київські мурали стали потужною туристичною атракцією, трохи підняли киянам настрій, але не більше. За правильного підходу такий мистецький проект міг би дати початок відродженню занедбаних громадських просторів.
Приклад “правильного” підходу я знайшов в Іспанії. В іспанських містах теж за останні роки з’явилось багато стріт-арту та власне муралів. Але там поява нових об’єктів супроводжувалася перетворенням занедбаної території на зручний для мешканців простір. Наприклад, у Сарагосі під час кризи 2009-2010 років діяла програма Estonoesunsolar (“Це не порожнє місце”). У місті відібрали понад 30 майданчиків, їх розчистили, відремонтували, художньо оформили, зокрема, й за допомогою муралів. До цих робіт долучали багатьох місцевих жителів. А у Києві, здається, нічого подібного не було. Тому в майбутньому я хотів би бачити не мурали заради муралів, а систематичну роботу з перевтілення “порожніх місць”, нехай і під егідою стріт-арту.
Проект “Estonoesunsolar” покликаний зробити місто комфортнішим для жителів і туристів
Похожие записи
Об авторе
