“У мене немає часу на побачення. Бери синів і приїжджай. Хочу жити з тобою”

Пʼятниця, 15 січня 2016
05:20

Газета по-українськи

Люди

“У мене немає часу на побачення. Бери синів і приїжджай. Хочу жити з тобою”

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: Дмитро СКАЖЕНИК

— В 30 лет женщина даже пахнет иначе. Она имеет хороший вкус. Удачно подбирает одежду по фигуре, чего-то добилась в карьере. Знает, чего хочет от мужчины. И не такая наивная в своих желаниях, как 20-летние. Это идеальный возраст, чтобы искать спутника для жизни, — каже киянин 62-річний Дмитро Балановський.

У грудні він розписався з Катериною Мартиновою, 30 років.

— Мій батько був старшим за маму на 14 років, але вони прожили разом 39 років, — розповідає Дмитро Олексійович у кафе універмагу “Україна”. Замовляє подвійний еспресо. — Не пам’ятаю, щоб коли-небудь батьки говорили про розлучення, хоча сварилися часто. Тато двічі йшов із дому. Але за тиждень повертався. Помер від раку 20 років тому.

Балановський був тричі розлучений.

— Різниця у віці грає в шлюбі не останню роль, — говорить. — Мав роман зі старшими за себе жінками. Вони ставилися до мене як до сина. А я свободу люблю. У 48 років одружився з дівчиною, яка ще інститут не закінчила. Її батьки були проти нашого шлюбу, але коли син народився, змирилися. Ми прожили 10 років. Я залишив жінці квартиру, плачу за навчання сина у приватній школі. Соня була ідеальною дружиною. Жодного разу не мав думки піти наліво. Але прийшов момент, коли ми просто віддалилися. Стали одне одному не цікаві, наче прочитана книга. Знайомі радили пожити якийсь час окремо. Роз’їхалися на три тижні. Коли побачилися, Соня каже: вибач, я зустріла іншого. Відпустив. Нащо витрачати сили на тих, кому ти байдужий?

Чоловік живе у 3-кімнатній квартирі на Позняках. Має автомийку й автомайстерню на виїзді зі столиці.

— Мама, коли почула, що я розлучаюся, попросила, щоб більше нікого в загс не вів — бо залишуся жебраком, — Дмитро показує відмітки про три шлюби в паспорті. — Я кожній дружині щось лишав. Нікого не виганяв. Сам збирав речі і йшов із дому. Після розлучення мав двох жінок. З одною пробували жити цивільним шлюбом, але не вийшло — дуже ревнива попалася.

Катя з’явилася в моєму житті два роки тому. Я збив її машиною. Був березень, заметіль, занесло. Не встиг загальмувати на пішохідному переході. Їй 28. Руда, гарна. Тільки розлучилася з чоловіком-п’яницею. Має двох синів. Старшому 10, меншому сім.

Я її в приватну клініку відвіз. Гроші пропонував, щоб у міліцію заяву не писала. Щодня навідував. До її матері з’їздив, продуктів купив. У Каті була зламана нога. Доглядав за нею півтора місяця. А потім сказав: “У мене немає часу на побачення. Бери синів і приїжджай. Хочу жити з тобою”. Освідчився в листопаді. Весілля робити не схотіли. Для обох це пройдений етап. Замість весільної сукні купив їй норкову шубу.

Катя уміє себе подати. Я її до всіх ревную. Інші дівчата за подарунками трусяться. А цій квіти подарував, а вона їх у ресторані забула. На день ангела сережки купив, а вона не хоче пробити вуха.

Дмитро дивиться на годинник. Просить в офіціанта рахунок.

— Обіцяв її о сьомій з роботи забрати, — пояснює. Виймає з гаманця паспортне фото дружини. Вона рудоволоса, зеленоока. — Маю троє синів від різних жінок. Її хлопці мені стали як рідні. Хочу дочку. А Катя в турагентство влаштувалася. У декрет не хоче. Люблю її за впертість. У мене гроші не бере. Каже, їй зарплати вистачає.

Источник