Чому українці не читають україномовні журнали?

За два дні в стрічці зустрілось вже три дописи з невдоволенням в сторону “Нового врємєні”, що воно не виходить українською і вимогами, щоб таки вийшло – а також невдоволенням тим, що його власник сказав, що не виходить і не буде виходити.

Єдине, що можу сказати з цього приводу.

У нас 42 мільйони населення, наскільки я пригадую, на неокупованій території. Ну хай там плюс-мінус мільйон туди-сюди – ролі не грає.

Я знаю два україномовних журнали того ж розряду, що й “Новоє врємя” – “Український тиждень” (вище класом, я б сказав набагато) і “Країна” (значно нижче класом, НМСД).

Ще був науково-популярний “НатГео” – та закрився із загальновідомих причин.

“УТ” виходить накладом в 32 000 – навіть якщо зробити припущення, що всі вони продаються, виходить, що його купує одна людина з майже 1500 громадян України, або ж 0.08% населення. І пан Макаров вже не раз казав, що його видання збиткове і “УТ” жевріє тільки тому, що є грантовим проектом – інакше при такому рівні накладу він би вже теж давно закрився.

“Країна” виходить накладом ще меншим – 21 800. Її купує 0,05% громадян, або ж один з двох тисяч громадян. Що ще гірше: зазвичай цей “один” і “один” з попереднього пункту – одна й та сама персона.

“НатГео” перед закриттям виходив накладом в 25 000 примірників, за показниками близький до “Країни”, і його теж зазвичай купувала та сама персона, що й перші два. Це я по собі суджу, якщо що – але певен, що я такий не один.

Щоб був зрозумілий рівень дна, на якому лежить україномовна преса – журнал “The Economist”, з якого в кожному номері “УТ” друкуються перекладені статті, купує один з 355 американців, і це при тому, що журнал британський і для американської аудиторії доволі нехарактерний.

І, як я вже писав в дописі на “похорон” НатГео – в маленькій бідній Грузії на 4 мільйони населення свій “НатГео” виходить удвічі більшим накладом.

Я зараз не буду про те, що значна кількість російськомовних видань теж збиткові і видаються тільки для тримання населення в полоні “русскава міра” – я тільки про об’єктивний показник того, як купується громадянами розумна україномовна преса.

Тому у мене тільки одне питання у відповідь на те обурення – шановні українці, а навіщо вам ще й “Новоє врємя” українською?

Його ж все одно ніхто не буде купувати так само, як ніхто не купує вже наявні україномовні видання.

Якщо поглянути на розміри накладів – аргументів на заперечення головреду “Нового врємєні” про невигідність україномовного видання у мене особисто не знаходиться. Може у когось є? Якщо є – я б з радістю почитав. А поки що, поки той же “УТ” не доросте хоча б до накладу в 100 000 – піднімати питання про якісь інші україномовні журнали просто нема сенсу.

Источник