Загострення в Донбасі та поліцейська місія ОБСЄ

Певна ескалація воєнних дій у Донбасі дійсно є – наприклад, в порівнянні з травневими святами, коли було майже повне перемир’я, за винятком поодиноких обстрілів. Проте, в цілому зараз рівень обстрілів в Донбасі нижчий за середній, і це легко підтвердити кількісними показниками. про це у своєму блозі на сайті “Новое время” пише політолог, директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

Середній рівень обстрілів на Донбасі за останні два роки – це приблизно 40-60 обстрілів за добу. Вище середнього – від 60 до ста. Більше ста обстрілів за добу – це вже активні бойові дії, а 150-200 – вже повноцінні бойові дії. Це якщо переводити кількісні показники в якісну оцінку.

Якщо подивитися дані за останні дні, то відбувається менше 40 обстрілів за добу. На початку минулого тижня – трохи більше. Це показник нижче за середній. Ось що важливо мати на увазі, аналізуючи «ескалацію військових дій в Донбасі». Все відносно. У порівнянні з травневими святами ескалація є, в порівнянні з тим, що було раніше – нічого надзвичайного.

Ситуація залишається відносно стабільною; можливо, є деякі тактичні зміни, пов’язані з тим, що сепаратисти стали більш цілеспрямовано застосовувати обстріли саме для ураження українських військових, тому збільшилася кількість смертей. І це може призвести до ескалації, оскільки українські військові, природно, будуть відповідати.

Але поки ніякої надзвичайної ескалації в Донбасі не відбулося. Інтенсивність обстрілів нижча за середню, якщо оцінювати в широкому діапазоні.

Активізація військових дій на Донбасі – традиційний засіб путінської дипломатії, спосіб тиску не стільки на нас, скільки на Захід. Це загроза війною. Періодично Путін використовує цю тактику, але я не думаю, що вона має ефект. У всякому разі, його дії не вплинули на рішення і тональність дискусії на саміті Великої сімки в Японії, де було прийняте рішення про продовження санкцій до повного виконання Мінських домовленостей.

Українській стороні вдалося домогтися у західних союзників розуміння, що без припинення військових дій та вирішення питань безпеки ніяких виборів на сході України бути не повинно.

Позиція української дипломатії вбрана в дуже зрозумілу західним політиками англомовну формулу: no security – no elections. Ця позиція послідовно проводиться. Саме тому і на телефонних переговорах, які відбулися між лідерами країн Нормандської четвірки в ніч з 23 на 24 травня, і на інших переговорних майданчиках – в Мінську, а до того і в Берліні – обговорюється питання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі.

Росія проти саме поліцейської збройної місії, але вона вже змушена погоджуватися як мінімум на обговорення даних питань. У телефонних переговорах тема обговорювалася. З’явилася інформація, що ОБСЄ готує пропозиції щодо складу місії та її функцій. І якщо ще в квітні і керівництво ОБСЄ і міністр закордонних справ Штайнмаєр дуже скептично оцінювали саму можливість поліцейської місії ОБСЄ, тепер ця тема активно обговорюється. Це наслідки жорсткої позиції української дипломатії.

Але питання це не вирішене, і боюся, що як мінімум до літніх відпусток узгодженого рішення ОБСЄ щодо поліцейської місії на Донбасі не з’явиться, позаяк Росія проти збройного характеру цієї місії і немає ніяких домовленостей з приводу того, якою має бути ця місія.

Источник