Захист від блискавки роблять з оцинкованої сталі та міді
Понеділок, 30 травня 2016
06:05
Захист від блискавки роблять з оцинкованої сталі та міді
Автор: Олександр ГАНДЗІЙ
— Поставив на дачі блискавковідвід. Після того, як на моїх очах під час грози загорівся дім, — розповідає будівельник 35-річний Роман Стасишин із Києва. — Ми будували особняк за містом. Почалася гроза. Вирішили перечекати в машині. Тільки сіли, біля нас як бабахне — у сусідній будинок влучила блискавка. Поки пожежники приїхали, лишилася тільки коробка. Добре, що там ще ніхто не жив.
Захист від блискавки монтують на стовпах, вишках або дахах.
— Блискавковідвід має бути на висоті, яка дорівнює радіусу подвір’я. Наприклад, відвід висотою 5 метрів може захистити територію діаметром 10 метрів. Для збільшення площі захищеного покриття їх ставлять кілька, — говорить 33-річний інженер Віктор Кухар із Харкова. — Найчастіше вертикальний стержень кріплять на дах. Рідше роблять на площу всієї покрівлі сітку з дротів. Їх зводять до одного й заземляють. Сітка більш ефективна, але затратна.
Найважливіше у блискавковідводі — якісне заземлення. — Лише із хорошим заземленням працюватиме весь комплекс захисту, — пояснює інженер. — Якщо у відрі пробити дірку, то вода буде витікати повільно. Це, умовно, погане заземлення. Якщо у відрі вибити дно — рідина виходить моментально. Так само й розряд від блискавки.
У чорноземах заземлення опускають на глибину 2,5–3 м. У піщаних ґрунтах на метр більше — у них менший опір.
— Заземлення стінок роблять із трьох кутників завдовжки по 3 метри і завширшки до 5 сантиметрів. Товщина металу — 4–5 міліметрів. Їх забивають у землю на відстані 3 метри один від одного. Розміщують так, щоб після з’єднання металевою смужкою вийшов трикутник. Якщо відстань між штирями маленька, заряд погано розходиться.
Кутники забивають уручну молотом.
— У спеціалізованих фірм є прилади для їх забивання. Перед закопуванням кутники покривають солідолом для захисту від корозії. Верхню частину заземлення роблять на глибині 40 сантиметрів і прикопують. Зверху може бути грядка чи клумба.
Товщина металу перемичок має бути такою ж, як і кутників.
— Бачив, як з’єднання роблять прутиками завтовшки в сантиметр — це неправильно. Такий захист не спрацює, — вважає фахівець. — Смужкою треба перекривати кутник на 15 сантиметрів і добре проварювати.
Сучасні системи блискавкозахисту роблять з оцинкованої сталі або металу, покритого міддю.
— Для вістря блискавковідводу з чорного металу або оцинковки треба брати прут завтовшки від 16 міліметрів, із міді — 14, — наголошує Кухар. — По даху і стінах смугу кріплять залізними тримачами. Струм іде легшим шляхом — до заземлення. Коли воно правильне, то навіть якщо людина триматиметься за частину блискавкозахисту — струм її не вдарить, а піде в землю. Такі системи служать десятки років і можуть знешкодити багато розрядів.
Монтаж захисту роблять два-три спеціалісти. Вартість робіт коливається в межах 5–6 тисяч гривень.
Активний блискавковловлювач притягує заряд у радіусі 100 метрів
— Активний захист від блискавки має у двадцять разів більшу зону дії, ніж звичайний блискавкоприймач, — розповідає продавець приладів захисту від блискавки 25-річний Михайло Лірник зі Львова. — Замість звичайного дроту ставлять спеціальну головку, яка утворює іонізоване поле. Може перекривати радіус 100 метрів і більше. Вмикається автоматично, коли в атмосфері зростає напруга електричного поля й виникає загроза ураження. Блискавка, яка з’являється поблизу, притягується й нейтралізується в землі.
Похожие записи
Об авторе
