Помилки НАБУ – система чи випадковість?

Боротьба з корупцією є однією з найважливіших проблем сучасної України. Європейські та американські партнери відзначають, що боротьба з корупцією є найважливішим питанням, яке стоїть перед владою держави. Результати цієї боротьби стануть тією рушійною силою, яка може вивести Україну на якісно новий рівень розвитку.

16 квітня 2015 року указом президента України було створено Національне антикорупційне бюро України. На даний орган покладалося важливе завдання розслідування злочинів попереднього уряду та величезний інформаційно-аналітичний об’єм роботи.
Запорукою успіху мали стати принципи прозорості та відкритості, конкурсного призначення детективів та співробітників і власна мотивація кандидатів. Відверто кажучи, робота в Бюро дарує можливість прийняти активну участь в реформуванні держави, виявлення тіньових схем, очищення влади та бізнесу. Участь громадянського суспільства була реалізована через створення Ради громадського контролю при НАБУ, що обирається на конкурсній основі шляхом голосування в мережі Інтернет.

Проте проект, який добре виглядав на папері, по факту дає хоч наразі і рідкі, але кричущі збої. Спочатку довелося заново проводити голосування щодо включення кандидатів до Ради громадського контролю при НАБУ, через використання ботів при голосуванні. Відбуваються постійні зміни Порядку проведення відкритого конкурсу з призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України, так за рік від створення зміни вносилися сім разів. Наприклад, строк дії результатів тестування змінювався тричі, спочатку він становив один рік, потім був скорочений до трьох місяців, а потім збільшений до півроку. Таким чином змінювалися важливі правила прийому та кандидати ставилися в нерівні умови при проведенні конкурсів на заміщення вакантних посад в НАБУ.
До того ж, Бюро вже має за плечима гучний, медійний скандал. Так в жовтні 2015 року заступник голови Антикорупційного Бюро України з оперативно-розшукової діяльності Анатолій Новак назвав журналістку програми «Наші гроші», члена Ради громадського контролю при Бюро та члена конкурсної комісії «скотиною». За результатами співбесіди із кандидатами на посаду начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі з громадськістю, Аліса Юрченко виступила проти призначення протеже Анатолія Новака – Олексія Хижняка, і це викликало бурхливу реакцію заступника голови НАБУ.

Також наразі відсутні відеозаписи співбесід із кандидатами на вакантні посади в НАБУ, хоча на початку відео викладалося в мережу Інтернет, що давало можливість громадськості на власні очі переконатися в прозорості та чесності конкурсу.
Звісно, існує прислів’я – не помиляється той, хто нічого не робить, і з цим можна погодитися. Проте помилки набирають системного

характеру. Проаналізувавши роботу НАБУ за рік, можна зробити висновок, що відбувається стійке зменшення рівня відкритості та прозорості.

Існує величезний ризик повторення минулорічних помилок, пов’язаних з формуванням Ради громадського контролю при НАБУ. 10 травня 2016 року НАБУ оголосило про початок прийому документів від претендентів на участь у відкритому конкурсі з обрання нового складу Ради громадського контролю. Список конкурсантів наразі є опублікованим на сайті НАБУ. Проте достеменно відомо, що він є неповним, оскільки певна кількість заявок на участь у конкурсі не врахована. Зокрема, Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Антикорупційний блокпост» 19 травня 2016 року надіслала повний пакет документів згідно з вимогами, визначеними Положенням про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, яке затверджене Указом Президента України. Проте претендента від організації без жодних пояснень не допустили до участі у відкритому конкурсі з обрання нового складу Ради громадського контролю. За правилами, пакет документів надсилається в електронному вигляді, проте відсутній будь-який зворотній зв’язок щодо обробки та розгляду документів.

Хотілося б нагадати, що Національне антикорупційне бюро України має дотримуватися принципів підконтрольності і підзвітності суспільству, а також відкритості для демократичного цивільного контролю, що визначено ст. 3 Закону України Про Національне антикорупційне бюро України.

Источник