ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЦВК АНДРІЙ МАГЕРА: “ЧАСТИНА ЛЮДЕЙ У КАБІНЕТАХ НА БАНКОВІЙ НЕ ХОЧУТЬ МЕНЕ БАЧИТИ В ЦВК”

В зручному кабінеті заступника голови Центрвиборчкому Андрія Магери висить Тризуб – Малий Державний Герб. "Жодного портрета президента тут не було ніколи", – каже пан Андрій.На столику, серед іншого, в нього стоїть гіпсовий бюстик з палець заввишки. Кореспондент “Цензор.НЕТ” спершу подумав, що це – Тарас Шевченко в незрозумілих еполетах. Виявилось – цісар Франц-Йосиф. “Він багато зробив для розвитку Галичини, провів першу залізницю лінією Відень – Львів, це взагалі була чи не перша залізниця у Східній Європі”, – пояснює пан Магера.

В розмові співробітник ЦВК, який уже давно має бути переобраний, повідомляє, що ЦВК не веде жодної роботи про перевибори в ОРДЛО (окупованих районах Донбасу). Але ми зачіпаємо й чимало інших тем.

“НАВІТЬ ЯКЩО ЛЮДИНА ВЖЕ ЗНАЙШЛА СОБІ ПОЗА ЦВК ХОРОШУ ДОБРЕ ОПЛАЧУВАНУ РОБОТУ – ВОНА НЕ МОЖЕ ТУДИ ПІТИ!

– Андрію Йосиповичу, минулого тижня була анонсована зміна більшості членів ЦВК, які перевищили свій термін повноважень від двох років і більше, але на час нашої зустрічі цього так і не відбулося. Ви – один із них. Як ви це пояснили б?

– Я для початку нагадаю, що ще в 2015 році всі парламентські фракції й групи подали, як належить, президентові свої кандидатури до ЦВК. Це було в листопаді, якщо не помиляюся. Але тоді ніяких зрушень не було. І досі немає.

Чому так сталося? Мені важко гадати. Річ у тім, що є конституційне повноваження президента вносити кандидатури членів ЦВК до парламенту. Як і подання про їхнє звільнення, до речі. І навіть якщо людина вже знайшла собі поза ЦВК хорошу, добре оплачувану роботу – вона не може туди піти! Адже спершу її має звільнити парламент за поданням президента. Бо законодавство забороняє сумісництво в цьому випадку. Як у міністрів чи депутатів ВР.

– Співчуваю. А все ж, чому вас та інших давно вже не звільнили?

– Я думаю, відповідь на це питання має президент. Якщо хтось його запитає, я думаю, він пояснить, яка була цього мета й чому так сталось. Що ж буде надалі – поки важко сказати.

– Але президент, повторююсь, по-новому вносить кандидатів. До речі, нічого не пояснюючи публічно. Тобто раніше представлені парламентарями кандидатури тепер уже не відповідають якимсь поточним інтересам глави держави? Вибачте, не можу сформулювати коректніше.

– Важко сказати, що там насправді у цьому переговорному процесі, бо мене в нього не втаємничують.

– Але ж вас перш підтримали, а потім наче ні.

– Наразі фракція “Народного фронту” мою кандидатуру не відкликала, і це наче все. Це сказано вустами керівника фракції НФ кільком виданням. А вже яка там ведеться робота в цьому сенсі на рівні Адміністрації президента – мені важко говорити. (Пауза). Можливо, частина людей у кабінетах на Банковій не хочуть мене бачити в ЦВК.

– А звідки таке небажання?

– Ну, я моніторив певні ресурси і знайшов таке цікаве формулювання: надто незалежний, надто некерований… Це говорять оф-рекордз деякі окремі чиновники. Щоправда, не знаю, чи “некерований” – це докір членові ЦВК, чи комплімент…

– Я вам скажу таку печальну річ: це не має значення. А от значення мають численні дані, які стверджують, що ще 19 травня фракція НФ погодилась подати замість вас Романа Гребу, чинного заступника Міносвіти.

– Заяви фракції не було. Тож це – не офіційні джерела.

– Гаразд, а уявімо, що до виходу цього матеріалу в публікацію це стане офіційною позицією. Таке ж зараз трапляється постійно… Що тоді ви скажете?

– Ну, що я скажу? За Конституцією, у нас два найвищих владних інститути – президент і Верховна Рада. За ст. 85, п. 21 Конституції, на них покладено не лише повноваження формувати ЦВК – але й фактично відповідальність за це.

В народі про це є один гарний вислів: “Як постелеш, так і виспишся”. Вони беруть відповідальність.

– І що? По 5 років не замінюють людей, чиї повноваження спливли…

– Щодо мене?

– Я не про вас. Але мене колись вчили, що процедура є основа демократії. Ви тут бачите дотримання процедури регулярної заміни членів ЦВК?

– Я не знаю такого випадку. Ми регулярно спілкуємося з колегами з багатьох сусідніх і близьких країн: Польща, Латвія, Литва, Молдова, Румунія, Азербайджан…Але ніде такого випадку “підвішення” членів ЦВК я не знаю. І це, безумовно, не сприяє авторитету Української держави в світі.

“МИХАЙЛО ОХЕНДОВСЬКИЙ ЛИШАЄТЬСЯ ГОЛОВОЮ ЦВК”

– Ви вжили вислів “переговірний процес”. Тобто хтось із кимось торгується. Одна сторона очевидна – це президент. А хто ж у нас такий потужний, щоб торгуватися з главою держави? Чи це якась ситуативна група по інтересах?

– Мені теж важко зрозуміти. Можу сказати одне: абсолютно не розумію підходу, за якого 12 членів ЦВК можуть бути призначені попри волю хоч однієї парламентської фракції або парламентської групи.

Згадайте 2004 рік, лютий місяць, коли формувалась ЦВК часів другого президента Леоніда Кучми. Тоді кандидатури вносили всі без винятку фракції і групи. Й коли одна кандидатури від “Нашої України” не задовольнила президентську Адміністрацію, була запропонована інша, яку врахували. Але ж не було такого, що коли від такої-то партії кандидатура не подобається, то ця парламентська партія не матиме представника в ЦВК взагалі.

Не розумію такого підходу. Хоч він і озвучується неофіційно. Бо це закладатиме міну уповільненої дії на майбутнє. Міну під довіру до організаторів виборчого процесу як у межах України, так і за її межами.

– Хто зараз керує ЦВК? Формально ви та Жанна Усенко-Чорна – заступники в рівних правах, натомість голова пан Охендовський у непевному становищі…

– Роботу ЦВК організовує голова ЦВК. Ним є Михайло Охендовський. Заступники ж дійсно за статусом рівнозначні і, за його дорученням, можуть виконувати певні його обов’язки чи окремі представницькі функції.

ПОШТА – БЕЗ КОМЕНТАРІВ

– Відстежуючи постанови ЦВК на офіційному сайті, я знайшов постанови про кілька позачергових виборів у липні в мажоритарних округах – здається, вісім…

– Сім.

– Перепрошую, але чому ж так довго зволікали з деякими з них? Від двох місяців – до півроку! Ігор Єремеєв вже півроку як загинув, поки ви призначили перевибори, даруйте!

– Давайте спробуємо у цьому розібратись. Що говорить закон? Оскільки це мажоритарна складова, Закон про вибори народних депутатів у ст. 15 і 16 викладає певні приписи. І там сказано: ЦВК призначає проміжні вибори народного депутата України протягом 10 днів з дня припинення ним депутатських повноважень.

Але існують різні способи припинення повноважень народного депутата. За заявою депутата повноваження припиняються ВР шляхом голосування. Візьмімо ситуацію колишнього депутата Філатова (чинний мер Дніпра. – Ред.) Постанова про дострокове припинення повноважень нардепа була проголосована за його власним бажанням, якщо не помиляюсь, наприкінці грудня минулого року. І що? Сама ця Постанова потрапила до ЦВК в 20-х числах квітня поточного, 2016-го, року. Виникає питання: що цей документ робив 4 місяці й чому так погано працює фельд’єгерська пошта?

Але це ще не все. По-друге, ця Постанова не лише не направлялась ЦВК, але й не публікувалася в газеті “Голос України”. Хоча цього прямо вимагає Закон про Регламент ВР. По-третє, вона також не оприлюднювалася на офіційному сайті ВР. Ну й хто після цього в ЦВК повинен був взяти відповідальність заявляти про дострокове припинення повноважень депутата Філатова, якщо постанову ніхто в очі не бачив?

Тільки в 20-их числах квітня цього року прийшла до нас Постанова ВР. І коли вона підписувалася – нам невідомо.

По інших депутатах – по Насалику, Кутовому й Атрощенку – такі Постанови приходили швидше, але все одно це було у часі більше, ніж протягом 10 днів після прийняття. Інші можуть самостійно дійти висновку, чи була тут вина ЦВК.

– Тобто важливий не факт заяви, а маніпуляція документами?

– Без коментарів. Візьмімо ще один складний факт – по Єремеєву. У випадку смерті народного депутата його повноваження припиняються достроково з дня смерті. В цій ситуації голосувань ВР не треба. Але Конституція вказує, що повноваження вважаються припиненими з дня смерті, засвідченого свідоцтвом про смерть.

Проте Єремеєв помер за кордоном, і факт його смерті засвідчили швейцарські лікарі. За цей час мої колеги двічі зверталися до ВР і одного разу – до Мінюсту. Врешті-решт в двадцятих числах квітня цього року ми отримали навіть не свідоцтво про смерть, а витяг із документу, перекладеного з німецької мови й завіреного українським нотаріусом. І, якщо розібратися, це теж була не на всі 100 % юридично чиста процедура. Але тут був хоч якийсь нотаріально засвідчений документ.

З цілком зрозумілих причин ніхто не хоче відкривати скриньку Пандори й лише виключно на основі повідомлень ЗМІ призначати вибори на мажоритарному окрузі. Повірте, в сучасних умовах це може бути широким полем для потенційних зловживань.

– Чудово. Зате “списочників” Томенка і Фірсова ЦВК потурило з депутатів так, що їм аж під колінами крутило, ні?

Читайте про це: “СИНДРОМ ТОМЕНКО – ФИРСОВА”: КАК ПАРТИЯ ПОРОШЕНКО НАЧАЛА ЧИСТКУ РЯДОВ

– Тут є концептуальна і практична складова щодо наявності імперативного мандату в Україні. Концептуально я ніколи не погоджувався з доцільністю існування подібного рудименту у Конституції України. А про політичні моменти коментувати не хочу.

Але розберімо винятково практичні юридичні нюанси. Чи має партія право достроково припиняти повноваження депутата, який не увійшов до відповідної фракції? Так, на жаль, має подібне право.

– Я перепрошую, там чітко: “на підставі закону”!

– Давайте розберемось далі. Є ж історія. Згадаймо 8 грудня 2004 року, напередодні, так званого “третього туру” (президентських виборів між Януковичем і Ющенком. – Авт.) Рада внесла зміни до Конституції. Й ці зміни, зокрема, торкалися 81 ст. Конституції.

Нагадаю, що ст. 81 в такому ж незмінному існує й зараз. Ці зміни запровадила не ЦВК. Правда ж? Т. зв. імперативний мандат саме тоді і з’являється. Далі. 2007 року, третій президент Ющенко призначає позачергові вибори до парламенту. Не пригадуєте, чому? Адже формально він його не розпустив. Він лише як гарант додержання Конституції констатував неповноважність ВР.

– Хвилинку. Тоді ж БЮТ, НУ та деякі інші праві склали мандати та “обнулили” списки…

– То ж це й призвело до неповноважності парламенту. Про що говорить Конституція? Що будь-яка обрана ВР повноважна, якщо фактично є обраними не менше як триста депутатів. А після рішень двох міжпартійних з’їздів (БЮТ і “Наша Україна”) про дострокове припинення повноважень більше ніж ста п’ятдесяти депутатів в Раді трьохсот народних обранців уже не було.

– Але хіба проти Томенка та Фірсова скористались тим же способом?

-Механізм припинення повноважень депутатів був застосований повністю аналогічний. Очевидно, тільки мета переслідувалась різна.

– Красиво. Але де закон?

– Тому я і кажу про хронологію. В 2008 році було ухвалено рішення КС за номером 12, де є цікавий п. 6.1 мотивувальної частини. Там сказано: рішення (про зняття депутатства. – Авт.) приймається вищим керівним органом на підставі Конституції і (спеціального) закону, але якщо нема такого (спеціального) закону, то норми Конституції є нормами прямої дії. Відтак, рішення вищого керівного органу партії (блоку) приймається на основі Конституції України та інших актів законодавства України.

Тобто навіть у 2007 році правова позиція щодо можливості дострокового припинення повноважень депутата політичною партією за відсутності спеціального закону була слабшою, ніж зараз. Бо, ще раз нагадаю, що відповідне Рішення КС про тлумачення положень статті 81 Конституції України з”явилось лише у 2008 році. Проте, це не знімає з ВР обов’язку прийняти зазначений спеціальний закон. Тому оформлені політичною партією рішення по Томенку та Фірсову, які ми в ЦВК отримали, були з юридичної точки зору бездоганними. Що стосується процедурних моментів скликання з’їзду партії, то це предмет дослідження у судовому провадженні.

– Авжеж: під вечір неділі картки анулювали …

– Цього не знаю, це питання діяльності ВР.

– Гаразд, давайте тоді, он пан Ляшко криком кричить, почнемо процедуру президентського імпічменту? Ну й що, що три чи п‘ять законів для цього не вистачає. Багато хто підтримає.

– Раз ви так питання ставите, я вам ось що скажу: за якою конституційною підставою був позбавлений поста президента в лютому 2014 році Віктор Янукович?

– Я не пригадую такої конституційної підстави. Було рішення парламенту. Загалом, воно абстрактно посилалось на нововиявлені обставини. Як при Акті про суверенітет, наприклад. “З огляду на загрозу, що нависла”, і так далі. От ми й не хотіли, а довелося.

– Конституція як акт реалізації установчої влади Українського народу, що має найвищу юридичну силу, не може залежати від наявності чи відсутності законів як актів єдиного органу законодавчої влади (парламенту України).

Олександр Михельсон, “Цензор.НЕТ”

Источник