“Я ридав, коли Джамала співала” – художник Борис Єгіазарян
Неділя, 15 травня 2016
17:23
“Я ридав, коли Джамала співала” – художник Борис Єгіазарян5
Враженнями про перемогу Джамали на Євробаченні в ексклюзивному інтерв’ю gazeta.ua поділився друг співачки Борис Єгіазарян, київський художник вірменського походження.
Коли Джамала співала, я, дорослий чоловік, заплакав, як і багато глядачів під час її виступу. Моє вірменське серце відчуло в її пісні нескінченний біль і кримсько-татарського, українського, і вірменського народу, який також пережив геноцид. Весь цей страх, несправедливість, ця пам’ять є і в її серці, і все це зазвучало у пісні “1944”, коли вона, як дитина, простягала руки до Бога з проханням про життя, благословення, про милосердя, справедливості і любові. У цьому відчувався і український дух Майдану, Революції Переваги, перемоги справедливості.
Борисе Завеновичу, ви, напевно, стежили за Євробаченням з більшою увагою, ніж звичайний глядач?
– Безумовно. Я дуже люблю Джамалу, ми давно дружимо, я завжди пишався і захоплювався цією чудовою і скромною, розумною, безпосередній дівчиною. Я за неї дуже переживав.
Вас щось змушувало сумніватись у її перемозі?
– Ні, але були тривожні моменти. По-перше, я бачив недоліки сценографії її виступу, які помітив ще у півфіналі. Безумовно, Джамала прекрасна, сильна і найбільш унікальна серед усіх конкурсантів. Але навіть у росіянина Лазарева сценографія підкреслювала і доповнювала образ виконавця. У нас оформлення також було яскравим і відповідало духу пісні, але з графікою все-таки переборщили – це моя думка як художника. У деякі моменти всю картинку настільки заповнювали червоні візерунки, що вони поглинали навіть силует співачки, і тоді візуальна подача витісняла змістовну частину. Я розумію, що для масового глядача необхідно яскраве сценічне виконання, то я боявся, що тут виникне ефект перегравання, адже пісня і так цілком виразна, а Джамала неймовірно артистична, щира і природна на сцені.
Фото: dzienniklodzki.pl
Але ви згодні з тим, що її виступ був найкращим?
– За великим рахунком, виступ Джамали став найкращим не просто на Євробаченні 2016, але і серед усіх конкурсів багатьох попередніх років. Її перемога – це не просто гордість кримських татар, вірмен і українців. Це перемога Європи у світі, де триває боротьба цінностей, за які люди вимушені віддавати життя, втрачати свободу (як Надія Савченко і численні політв’язні у Росії), коли в багатьох країнах, включаючи Україну і Вірменію, тривають військові дії. І хоча офіційно Євробачення жодним чином не пов’язане з політикою, Джамалі вдалося торкнутись дуже серйозного питання загальнолюдського значення, проникаючи в серця людей силою музики, спонукаючи глядачів прислухатися до тих голосів, яких не чують або не хочуть чути багато політиків.
А її заключні слова про те, що свою творчість вона присвячує миру – оці її прості слова звучали сильніше, ніж усі офіційні виступи в ООН чи у Європарламенті. Звісно, багато хто, чекав, що Джамала скористається цим моментом, щоб озвучити проблеми кримськотатарського народу, привернути увагу політиків на ситуацію, що склалась. Але вона вибрала більш високий рівень – рівень посла миру, і її голос дійсно був почутий мільйонами людей як голос України.
Ви говорили про державну місію Джамали – у чому вона, на вашу думку, полягає?
– А це вже стосується наступного конкурсу Євробачення, який тепер пройде в Україні. Я думаю, Джамала подбала про національну безпеку України. Нехай Путін лише спробує 2017-го сунутись зі своїми військами на українську територію. Тепер світ бачить цих фантастично сильних українок – Джамалу, Надю Савченко, наших ніжних, мудрих і неймовірно стійких жінок.
А як, на вашу думку, на творчість і життєву стійкість Джамали вплинуло виховання?
– Про це з радістю розповім. Знаєте, мене завжди зворушувало її ніжне спілкування з мамою Галиною, вірменкою за національністю. Джамала розповідала, як у молодості її батьки таємно повертались до Криму, як її батько Алім хотів жити в Малореченському, звідки його родину раніше депортували. На початку 80-х він як кримський татарин не міг отримати там житло. Галина дивовижна вірменська жінка, їй самотужки довелось подолати в Криму багато труднощів, щоб утілити в життя мрію свого чоловіка про дім на рідній землі. Три роки вони з Алімом могли зустрічатися лише таємно, поки перебрались нарешті з доньками у Крим. Знаю, що діти її обожнюють. У дитинстві Джамалу називали Сусанна, вона завжди з теплом згадує, як батьки наповнювали дім звуками класичної музики – тепер це виховання відчувається і в її творчості. Дуже шляхетного родина, представники елітного народу, аристократичного, породистого. Адже кримські татари пронесли через усі жорстокі випробування долі не злобу і агресію, а незламний дух, чисту совість і тонке відчуття справедливості. Це справжня українська еліта.
16-річна Джамала (фото з архіву співачки)
Що скажете Джамалі при зустрічі?
– Зараз багато шанувальників, котрі й не знайомі з Джамалою, по-дружньому називають її Джа. Звучить дуже гарно, адже це співзвучно з вірменським “джана” – “улюблена, рідна”. Так скажу їй і я: дівчинко моя рідна, ми тобою пишаємося, твоєю любов’ю до батька, матері, до твого народу і України, пишаємося твоєї людяністю. Бог дав тобі цей дар, за який ти віддячила любов’ю. Браво, Джа, браво Сусанна!
Похожие записи
Об авторе
