5 найяскравіших фактів з життя нового генпрокурора
Четвер, 12 травня 2016
19:30
5 найяскравіших фактів з життя нового генпрокурора6
Новим генпрокурором став 51-річний Юрій Луценко, керівник фракції БПП у парламенті.
Gazeta.ua пропонує 5 найяскравіших фактів з біографії нового керівника ГПУ.
Луценко народився у Рівному у сім’ї першого секретаря обкому КПРС Віталія Луценка. Закінчив Львівську політехніку за фахом інженера електронної техніки. Служив у радянській армії. Працював майстром на Рівненському заводі імені 60-річчя Жовтня, головним конструктором заводу “Газотрон”.
З 1996 року до 2006 року перебував в Соцпартії Олександра Мороза. Працював помічником прем’єра Валерія Пустовойтенка.
Постоли для Кучми
У грудні 2000 року Луценко був співголовою акції “Україна без Кучми”. Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з владою. Вимагав відставки тодішнього президента. В березні наступного року у Києві сталися масові сутички між активістами та “беркутівцями”. На вокзалах Києва міліція затримувала молодь-учасників акції.
У 2002 році в парламенті вручив Кучмі в’язані постоли. “На доріжку в Европу”, – сказав Луценко. На що Кучма викинув їх в зал, відповівши: “Потрібно ж щось у голові мати”.
Польовий командир Майдану
У листопад 2004 року Луценко входить в Комітет національного порятунку. Під час Помаранчевої революції стає одним із “польових командирів”. “Майдан стояв не за Тимошенко і навіть не зовсім за Ющенка. Люди стояли за свободу і проти фальсифікацій. Так що в умовах зміцнілої української демократії і свободи нового Майдану вже не зібрати”, – заявив він пізніше.
Під час подій Революції Гідності у ніч з 10 по 11 січня 2014 року Луценка побили “беркутівці”. Під Святошинським РВВС він намагався притримати бійців і змусити не бити учасників протесту.
Автор: Vitaly Manko
Міністр внутрішніх справ
Працював міністром внутрішніх справ в урядах Тимошенко і Єханурова. Призупинив своє членство в СПУ. А згодом вийшов з партії на знак протесту проти входження соціалістів в коаліцію з комуністами і Партією регіонів. За рекомендацією президента Ющенка залишився керівником МВС в складі уряду Януковича, сформованого коаліцію.
Восени 2006 року в ЗМІ з’явилась серія публікацій про корумпованість керівництва МВС і Луценка зокрема. У Верховній Раді створили спеціальну слідчу комісію. Він заявив, що продовжуватиме виконання своїх обов’язків, що “звільнення політичне”. У грудні того ж року парламент звільнив Луценка. Після чого він створив громадське об’єднання “Народна самооборона”.
Повернувся в крісло міністра у грудні 2007 року, залишивши мандат депутата. У січні 2010 року Верховна Рада знову звільнила Луценка. У той же день став першим заступником і в.о міністра.
Алкогольний скандал в німецькому аеропорті
4 травня 2009 року року Луценка разом з 19-річним сином Олександром затримала поліція в аеропорту Франкфурта-на-Майні. За версією німецького таблоїду “Bild” – у стані алкогольного сп’яніння. Сам Луценко повідомив, що це “побутовий конфлікт” щодо його сина, який летів до Кореї на медичне обстеження. Мовляв, в аеропорту неправомірно застосували силу – його схопили за прооперовану шию. Він як батько втрутився. До аеропорту прибув консул України та керівництво поліції, яке після бесіди висловило офіційне вибачення за конфлікт.
Два з половиною роки за гратами
26 грудня 2010 року спецпідрозділ “Альфа” СБУ затримав Луценка, коли він вигулював собаку породи філа бразилейро. Прогулювався вздовж свого будинку на вулиці Старонаводницькій, що на Печерську. Його доставили до слідчого ізолятора СБУ в Аскольдовому провулку в Києві.
У лютому 2012 року Печерський райсуд міста Києва дав Луценку чотири роки тюрми, за звинуваченням у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділенні квартири своєму водієві та зарахуванні йому цивільного стажу як міліцейського. Присудили сплатити державі 643 тисяч гривень збитків. Для цього конфіскували майно екс-урядовця. Описали машину та київську квартиру. У липні Європейський суд визнав незаконним арешт Луценка, а також назвав його політично вмотивованим.
У квітні 2013 року року указом про помилування тодішній президент Янукович звільннив Луценка від подальшого відбування покарання. У березні наступного року Печерський суд скасував всі рішення проти Луценка, визнавши його політичним в’язнем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луценко став генеральним прокурором України
“У мене на робочому столі завжди буде алюмінієва кружка. З якою я просидів у 157-ій камері Лук’янівського СІЗО та Менській виправній колонії. З якої пив 2,5 роки чай. Як нагадування про те, що безпрєдєл і політичні замовлення є неможливими в новій Україні”, – заявив він перед призначенням у Верховній Раді.
Похожие записи
Об авторе
