Експерт розповів, якою має бути “деофшоризація”

Четвер, 12 травня 2016
12:05

Суспільство

Україна

Експерт розповів, якою має бути “деофшоризація”

 
Коментувати
Роздрукувати


Андрій Серветник Фото: liga.net

Громадянам України не потрібно забороняти мати компанії за кордоном, але їх діяльність має бути прозорою.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua розповів фахівець з міжнародного оподаткування Андрій Серветник.

Чи потрібна Україні деофшоризація і якою вона має бути?

– Немає єдиного розуміння, що таке деофшоризація. Вона не потрібна, якщо йдеться про заборону володіти компаніями за кордоном чи проводити операції з іноземними фірмами, навіть якщо їх вважають офшорними. Але потрібна як боротьба проти ухилення від сплати податків.

Основна риса офшорних фірм – конфіденційність, можливість приховати інформацію про реальних власників бізнесу. Вона має відійти в минуле. Будь-яка людина повинна мати право володіти бізнесом за кордоном, але структури власності мають бути прозорими. Треба зробити, щоб участь будь-якого резидента з України у компанії за кордоном можна було розкрити, зокрема, і для фіскальних цілей.

Як цього досягнути?

– Україні не потрібно вигадувати велосипед. Є низка міжнародних угод щодо автоматичного обміну інформацією. По-перше, треба повноцінно до них приєднатися. По-друге, здійснювати реформи в країні, спрямовані на захист інформації. Бо жодна країна не обмінюватиметься конфіденційними даними з фіскальними, правоохоронними органами, якщо є ризик їх потрапляння до рук бандитів.

Також Україні потрібно запровадити сучасні стандарти щодо прозорості бізнесу. В українське законодавство можна повністю конвертувати так звану “Четверту директиву Європейського Союзу про протидію відмиванню грошей”. Вона передбачає створення прозорого реєстру, у якому щодо кожної компанії вказуватимуться кінцеві власники. Реєстр має бути доступний якщо не кожному громадянину, то принаймні правоохоронним органам, банкірам і, за спеціальним запитом, журналістам.

Бізнесмени яких успішних країн взагалі не користуються офшорами?

– Іноді створення офшорів необхідне. Завдання можуть стояти різні. Наприклад, треба зручно структурувати інвестицію чи певну угоду, або скористатися перевагами корпоративного законодавства певної юрисдикції. Через це, громадяни кожної країни використовують офшорні компанії. Але у цивілізованих країнах роблять це прозоро. Декларують свої доходи від офшорів і сплачують податки.

У панамських документах виявили багато офшорних компаній українських держслужбовців і політиків. Чи це законно, що вони в них є?

– Громадянам України не заборонено створювати компанію за кордоном. Є лише відповідні норми щодо валютного регулювання, яких треба дотримуватись. Якщо ж особа стає державним службовцем чи політиком – з’являються обмеження. У залежності, яку має компанію і чим вона займається, повинна або повністю відійти від бізнесу – продати його, або залишити в управлінні інших. Можливо, передати в траст. За законом, обмеження накладаються, коли особа стає держслужбовцем. До того, чи після обмежень немає. Може вести бізнес як будь-якому громадянину.

Читайте також: У БПП заговорили про створення слідчої комісії через офшорний скандал

Наявність офшорного бізнесу у президента чи інших топ-чиновників є підставою для розслідування Генпрокуратури, Агентства з запобігання корупції, Антикорупційного бюро?

– Факт існування офшорної компанії – не правопорушення. Нічого кримінального в цьому не має. Але якщо вона мала угоди з Україною, є сенс з’ясувати, чи були ці операції законними, прозорими. Чи немає там ухиляння від сплати податків і ознак корупційної діяльності. Якщо з’ясовується, що компанія належить публічній особі, держслужбовцю, нардепу чи особі, яка колись займала певну посаду – правоохоронним органам варто звернути увагу і провести розслідування.

За здоровим глуздом, якщо отримали інформацію про наявність у публічної особи офшору – треба розслідувати. Але існує процедура збору доказів. Вона може застосовуватися при розслідуваннях фіскальною службою, Антикорупційним бюро. Є процесуальні норми, обов’язкові для поліції, прокуратури, СБУ. Якщо доказ не отриманий належним чином, його взагалі не можна залучати. Поки що, “панамський архів” – лише скандал. Тобто, є інформація на яку варто звернути увагу. Але не факт, що її можна буде отримати через офіційні джерела. Не можна виключати, що до цих документів потрапили й фальсифіковані, де підмінили чиєсь ім’я на потрібне, щоб скомпрометувати.

Поява такої інформації може бути підставою для розслідування, а починати його чи ні – залежить від процесуального законодавства.

Коли йдеться про публічних осіб потрібна максимальна прозорість. Якщо є офшорні компанії, пов’язані з певним політиком чи держслужбовцем, то в їх інтересах по максимуму розкрити інформацію про цей офшор. Довести, що він не порушував закон. Так і для правоохоронних органів. Якщо є хоч підстава вважати особу порушником закону – мають розслідувати.

Що дає українському суспільству оприлюднення панамських документів?

– Це сприяє зростанню професійних та етичних стандартів у суспільстві. Розумінню, що сховатися у сучасному світі не можна. Тому, треба вести свій бізнес чесно, відкрито, прозоро і не порушувати закон. Щоб якщо інформацію про відкриють, не було чого соромитися.

Світ змінюється і рухається у бік максимальної прозорості. Офшори – бізнес минулого століття. Тоді конфіденційність клієнта, банківська таємниця були понад усе. Зараз вважається, що порядній людині нема чого приховувати. Тому йдемо шляхом розкриття інформації про кінцевих власників у всьому світі. Скоро власників офшорів не будуть приховані чи засекречені. Доведеться визнавати, що це їх бізнес.

Нагадаємо, Міжнародний консорціум журналістських розслідувань відкрив доступ до бази даних, яка ґрунтується на так званих “панамських документах”. Інформація була опублікована 9 травня. Оновлена база даних містить більш ніж 200 тисяч офшорних компаній, зареєстрованих через панамську юридичну фірму Mossack Fonseca. За цими даними 643 українських громадянина володіють 469 офшорними компаніями.

Источник