В Києві покажуть “Оперу у валізі”

Середа, 11 травня 2016
16:57

Культура

В Києві покажуть “Оперу у валізі”

 
Коментувати
Роздрукувати

12 травня в київському кінотеатрі “Кінопанорама” представлять оперу “Ведмідь” за однойменною п’єсою Антона Чехова на музику Ірини Губаренко.

Написана вона була ще 1989 року.
“Я знайшов цей музичний матеріал завдяки професору Марині Романівні Черкашеній-Губаренко, матері композиторки, – пригадує режисер-постановник Антон Литвинов. – Вона викладає у консерваторії, читала курс “Історії опери”. Запропонувала мені подивитися ноти- Зрозумів, що це саме те, чого я хотів. Тут не можна розділяти музику і сюжет. П’єси Чехова самі по собі дуже мелодійні, а музика тільки додає, але аж ніяк не зменшує цінності самої драматургії. Це дуже рідкісне явище в опері, бо зазвичай музика є приматом, а лібрето виходить на другий план”. Опера-жарт “Ведмідь” є першою частиною проекту “Опера у валізі”, мобільних оперних постановок, які не потребують спеціального приміщення. По-перше, в опері задіяний лише один музичний інструмент – фортепіано. А по-друге, на сцені – мінімалістичні декорації і компактний реквізит. Це ролет, схожий на рекламний щит, де з одного боку є умовний портрет покійного чоловіка Попової. А з іншого – дзеркало, в яке вона заглядає перед візитом поручика. Стілець, що складається з двох частин, маленький стіл і синя пляшка. Декорації, як і костюми придумала дизайнерка Поліна Веллер.

“Вона провела ціле дослідження про те, що було в кінці 19-на початку 20 століття. Костюми зроблені з пластику, кожен символізує певний знак епохи. У Попової – це жінка-клітка, жінка-пава, жінка-амазонка. У Смірнова – алюзія на шинель, захисний панцир, а Лука – людина, яка вийшла відспівати концерт і потрапила в історію, – говорить Антон Литвинов. – Всі герої – цільні і хороші люди, у них усіх є те, що потрібно для щастя. Вони не хворі душевно чи духовно. Це рідкість, бо для 20 століття характерно препарування хвороби”.

Оперу-жарт “Ведмідь” показували кілька разів у 2015 році, зокрема й на фестивалі GOGOLFEST. Цього разу ролі в ній виконують майстри оперної сцени: солісти Національної опери Тарас Штонда та Наталя Ніколаішин, соліст Національної філармонії Сергій Бортник.

За сюжетом п’єси Чехова, відставний поручик артилерії Смірнов (Штонда) приїжджає до поміщиці Попової (Ніколаішин) за грошима, що позичив її покійний чоловік. У поміщиці є слуга Лука (Бортник). Вимагаючи віддати борг, Смірнов несподівано закохується у жінку, яка пропонує йому з’ясувати стосунки на дуелі, і та відповідає йому взаємністю.

“Я ще з дитинства люблю Чехова. І знаю цей водевіль. Дивився геніальну екранізацію з Михайлом Жаровим в головній ролі. Також я чув схвальні відгуки про Ірину Губаренко. Її музика – дуже талановита”, – розказав Тарас Штонда. – Граю Смірнова. За його зовнішньою грубістю і брутальністю ховається дуже щире серце. Він здатний покохати жінку на все життя. Взагалі це жартівлива і водночас серйозна історія, про любов, яка дивним чином прийшла до людей. Дуже схоже на “З легким паром” Рязанова, де все почалася зі сварки, а закінчилася коханням”.

“Хочеться передати зміни настрою, різні бажання, як ненависть може перейти в захоплення один одним”, – зізнається Наталія Ніколаїшин. – Моя героїня, поміщиця Попова – дуже замрійлива особа. Вона живе в своєму надуманому світі, хоче бути вірною жінкою, яка дотримується трауру. Але природу не обдуриш, вона піддається чарам поручика”.

Источник