“Батько побоювався великих ідей, а я тільки ними і цікавлюся”, – Боно виповнилося 56-років

Вівторок, 10 травня 2016
16:27

Elle

Зірки

“Батько побоювався великих ідей, а я тільки ними і цікавлюся”, – Боно виповнилося 56-років

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: vesti.ru

Ірландському музиканту, вокалісту групи “U2” Боно сьогодні виповнилося 56 років. Його справжнє ім’я – Пол Девід Х’юсон.

Крім музики, Боно ще займається гуманітарною роботою. З добровольчими місіями він їздив до Африки. Сприяв відміні боргів бідних країн третього світу. У 2002 році чоловік заснував благодійний фонд DATA, який займається соціальними проблемами африканських країн.

У 2006 році Боно був включений у список кандидатів на отримання Нобелівської премії миру. Через рік був посвячений у лицарі.

Музикант носить сонячні окуляри через глаукому. Яскраве світло може осліпити його на півдня. Має дружину Елісон Х’юсон і чотирьох дітей.

Кращі цитати співака:

“Музика може змінити світ, оскільки вона здатна змінити людей”.

“Дехто вмирає у сімнадцять років і вони відкладають похорон до тих пір, поки їм не стукне сімдесят сім. Я бачу багато мертвої молоді і багато живих людей похилого віку”.

“Те, що відбувається в африці, суперечить всім ідеям, в які ми віримо. Ідеї ближнього, ідеї цивілізації, ідеї рівності, ідеї любові. Ви можете просто забути про все це. Те, що Африка говорить про Європу та Америку, спустошує. Вона каже, що ми побудували наші уряди і парламенти на піску, тому що якби ми справді вірили в те, що говоримо, ми не дозволили б двадцяти трьом мільйонам африканців вмирати від СНІДу”.

“Я знаю, що ідеалізм не крутять по радіо, його не побачиш по телевізору. У гарячій ротації – іронія, усвідомлення, посмішка і втомлені жарти. Я все це перепробував. Ідеалізм завжди в облозі, оточений матеріалізмом, нарцисизмом і всіма іншими ізмами байдужості”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гітарист U2 став першим музикантом, який зіграв рок в Сикстинській капелі

“З віком твої уявлення про хороших і поганих хлопців змінюються. Перемістившись з вісімдесятих в дев’яності, я перестав кидати камені в символи влади і насильства. Я почав кидати каміння в своє лицемірство. Тоді я почав бачити світ в іншому світлі, де я частина проблеми, а не частина рішення”.

“Путін жартома попросив мене попрацювати над російським зовнішнім боргом. Він був бездоганно вилизаний, кожен волосок на своєму місці. Очевидно, він людина великого розуму і чарівності. У відповідь я розсміявся, позуючи для однієї з найжахливіших для мене фотографій. Це було в Генуї на зустрічі “вісімки” (у 2001-му році, – Gazeta.ua). Місто виглядало як лінія фронту, багато людей постраждало під час маршів протесту. Одна людина була вбита італійською поліцією, а мене фотографували по іншу сторону огорожі, де я сміявся над жартами політиків. Але я приїхав туди не ставити питання про Чечню. Можливо, мені взагалі не слід було приїжджати”.

“Батько завжди застерігав мене від мрій, тому що мрії ведуть до розчарувань. Звідси, звичайно, моя мегаломанія: батько побоювався великих ідей, а я тільки ними і цікавлюся”.

Источник