Поліція завадила зруйнувати пам`ятник комуністу у Львові

Понеділок, 09 травня 2016
14:22

Суспільство

Україна

Поліція завадила зруйнувати пам`ятник комуністу у Львові

 
Коментувати
Роздрукувати

Представники праворадикальних організацій “Сокіл”, “Карпатська січ”, “Правий сектор”, “Білі горвати” та добровольчого батальйону ОУН в масках 9 травня намагалися знести пам’ятник радянському письменнику Степану Тудору у центрі Львова. Поліція завадила їм зробити це. Про це інформує ZAXID.NET.

На площу Маланюка, де розташований пам’ятник, викликали близько 80 спецпризначенців, які загнали активістів у під’їзд прилеглого будинку. Після переговорів із поліцією активісти пообіцяли не руйнувати сьогодні пам’ятник.

– Пам’ятник ми продовжимо валити в інший день. Ми маємо механізм і ми його обов’язково знесемо, – заявив після переговорів активіст добровольчого батальйону ОУН Антон Петрівський. – Внаслідок сутичок із правоохоронцями постраждали двоє активістів. Ще двох затримали і відвезли у райвідділок.

– Ми вирішили зносити пам’ятник Тудору 9 травня тому, що для українців це день жалоби, оскільки у Другій світовій війні найбільше загинуло українців і після війни їх також вбивали, – говорить керівник львівської філії ГО “Сокіл” Богдан Федун. – Близько 10 ранку члени кількох правих організацій прийшли до пам’ятника, прочитали закон про декомунізацію та почали його зносити. Раптом почали стягуватися “беркутівці”, по-іншому їх назвати не можна. Вони без попередження подіставали кийки і почали нас бити. Мене били шестеро осіб по ногах, по спині і по голові. Били всіх.

Один із очевидців оприлюднив відео, на якому видно як правоохоронці затримують одного з чоловіків у військовій формі. Він чинив опір, тому правоохоронці застосували гумові кийки. Як повідомили у прес-службі патрульної поліції Львова, одного із учасників затримали із предметом, схожим на пістолет, та доставили у Галицький райвідділ поліції. Основа пам’ятника серйозно пошкоджена перфоратором

Степан Тудор (справжнє прізвище Олексюк, 1892-1941) — український письменник, публіцист і політичний діяч, філософ. Автор збірки оповідань “Народження”, повісті “Молочне божевілля” і сатиричної повісті-памфлета “День отця Сойки”, спрямованої проти католицького духівництва в Галичині. Публікував поезії, літературно-критичні, філософічні й публіцистичні статті в комуністичній пресі. У перший день нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 він загинув разом зі своєю дружиною у Львові від випадкового потрапляння німецької авіабомби в групу галицьких письменників. Похований на Личаківському цвинтарі. 1979 року встановлено пам’ятник письменнику. Під закон про декомунізацію він не потрапляє.

Источник