Як кремлівські пропагандисти в Україні зжирають самі себе

Нещасні кремлівські планувальники постійно намагаються грати на протиріччях між російськомовними та україноцентричними, та центру з регіонами.

Вкидають у це купу грошей та зусиль й постійно лажають.

Тому, що переважній більшості народу глибоко пофіг на ці протиріччя.

Їх цікавлять інші:

– протиріччя між бажанням олігархів, щоб решта громадян оплатила їх рахунки, та бажанням громадян хоть щось все ж таки залишити собі,

– та протиріччя між біблійними викликами історії до України (“шота надо дєлать”) та її нездатністю ці виклики усвідоміти.

Грати на протиріччі з олігархами, кремлівці не можуть, бо вони їх значною мірою створили та використовують для консервації ситуації, а грати на боці історії проти України вони не здатні, бо:

– по-перше, Кремль антиісторічний у своїх бажаннях,

– по-друге, висуваючи Україні вимоги, історія грає на нашу користь.

Тому їм залишається УГ у вигляді “пабілі вєтєранов” та “фашисти запрєщают гєоргієвскую лєнточку”.

Крім того, вони роблять ще одну системну помилку:

– намагаються розділіти “злочинну владу” та “братній український народ”.

У той час, як справи є такими, що з точністю до навпаки:

– народ їх ненавидить, а ось злочинна влада – як раз братня, як й усі пострадянські еліти – єдині у своїй аморальності та жадобі до здирництва.

Отже, ці планувальники стали жертвою власної пропаганди, що завжди відбувається, коли так багато брешеш.

Зло добре тим, що зжирає само себе.

Источник