Огляд блогосфери від UAINFO. 6 травня 2016

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 6 травня

Нові правила для парламенту: проект змін у роботі Верховної Ради від Парубія. ФОТО

1. Три пленарні тижні на місяць замість двох. Більше днів для роботи в комітетах. 2. Година уряду переростає в три години дебатів з урядом і буде перенесена на понеділок для посилення контрольної фунції парламенту. 3. Контраверсійне питання – Погоджувальна рада НЕ буде закрита. Після активних дебатів із журналістами й політиками стало зрозуміло, що ця зміна не буде прийнята. 4. Ціла низка змін, як гарантувати персональне голосування. 5. Закладено механізми, як боротися з прогульництвом – максимальне публічне висвітлення відсутності депутата без поважних причин, ненарахування зарплати.

Хлопці київського і харківського КОРДу – high level. ФОТО

Хлопці харківського і київського КОРДу дуже гарні і професійні! За оцінкою інструкторів поліційних спецсил США, які допомагають нам у тренінґу й іспитах, – ті, хто пройшов і отримав сертифікат – high level! Восьмитижневий штурмовий курс випробувань і тренінґу, п’ятиденний курс виживання – виявився непростим завданням навіть для професійних спецпризначенців. Тільки кожен третій, який попередньо пройшов конкурс, зміг пройти випробування! Тим відповідальніша й почесніша служба!

Зрада на культурному фронті

Усе розумію: пристрасті. Не розумію лише, чому так легко відбулася підстанова: “Оксана Білозір = українська національна культура”. Павло Зібров, подружжя Білоножків, Іво Бобул, Лілія Сандулеса… Перепрошую, забув Михайла Поплавського… Уся ця музика належить до певного жанру, який має чітке визначення: “вар’єте”, “мюзик-хол”. Нічого образливого, Френк Сінатра, знаєте, теж мюзик-хол. Улюблений масами. Популярний. Для когось життєво необхідний. Але “наше все”? Мимоволі згадується репліка з інтерв’ю однієї шанованої телевізійної продюсерки: “«Голос країни” – обличчя української культури»…

Без насильства: менше крові – більше поту!

Ради чого були загноєні комунізмом сотні мільйонів росіян, китайців, українців, кампучійців та інших, якщо ідеалу “кожному за його потребою” можна було досягти іншими, мирними засобами? Не я перший, хто каже: даремно Ленін сідав у запломбований поїзд. Ліпше лишався б у Швейцарії. І сьогодні його правнуки – не від Крупської, а від Інеси Арманд – мали б щонайменше 2,5 тисячі франків. Хай цей приклад дасть привід замислитися тим, хто хоче в Україні нової хвилі насильства, щоб реалізувати ідеали Майдану. Він хотів європейської України. Історія ж показує, що цієї мети можна досягти й без насильства. Як писав мій улюблений Франко: “Менше крові – більше поту!”

9 травня 2016: план заходів у Києві

Київська міська державна адміністрація схвалила деякі заявки на проведення заходів із нагоди Дня пам’яті та примирення, а також Дня перемоги над нацизмом в Європі. Зокрема, зареєстровано такі заходи. 8-9 травня громадська організація “Розвиток заради майбутнього” проводить заходи, присвячені річниці перемоги над нацизмом в Європі, Дню пам’яті і примирення та Дню матері. Вказано час – з 8.00 до 20.00, розпочнеться захід на центральній вулиці столиці Хрещатику й завершиться на Контрактовій площі.

Конгресове кладовище: 24 години праці на добу за 25 центів, добір клієнтів і літні розваги серед могил

Давно не реготали так голосно посеред могил. Місцевий директор найняв кіз, аби вони замість садівників їли мох. Мовляв, 25 центів за годину роботи, дорогенька, і вони жеруть, перепрошую, працюють 24 години на добу! “Де я за такі гроші знайду робочу силу?” “Для того, щоби вас поховали на нашому цвинтарі тепер не треба бути конгресменом, військовим чи знаменитістю. Треба просто бути мертвим, тому Ви – не мій клієнт. Поки що”. Для повної доконаності картини: на кладовищі влітку влаштовують перегляди фільмів Альфреда Гічкока.

Источник