Тимошенко і Савченко як найбільші вороги Путіна

Одна дуже близька мені людина якось зауважила: психічнохворі завжди прагнуть відтворювати ситуації, які стали джерелом їх комплексів. Щоб переграти її заново, і самому собі довести, що вони все робили правильно. Але скільки їх не відтворюй, результат завжди буде тим самим, і комплекс тільки поглибиться. А тому психічнохворі приречені бути вічно замкненими в цьому нескінченному мазохістичному циклі.

Вийти з нього вони можуть тільки усвідомивши, що роблять не так, і змінивши результат. Тобто, одужавши від психоза.

Ось ми вже вчергове спостерігаємо одну і ту саму драму: тиран і ув’язнена ним невинна жінка, якій залишено два виходи: або визнати придуману тираном провину і покоритись йому, або згнити в тюрмі, відрізаною від навколишнього світу. Цю жінку знає весь світ, і вимагає її звільнення. Але тиран насолоджується своєю владою над нею, і тащиться від того, що до нього пишуть шанобливі прохання всі ті, хто в тисячу разів кращі за нього, і принижено благають його відпустити полонянку.

Бранка – це його спосіб показати, що Він вирішує, а не якісь там міжнародні закони, чи тим паче, структури. Подібно до Нерона, він тримає руку і витримує паузу – куди палець покаже. Вгору – житиме. Вниз – помре.

Але ця бранка регулярно ламає його плани тим, що намагається показати, що над нею влади тиран не має. І використовує для цього всі доступні для неї методи. Коли може, діє своїм гострим язиком, коли може – листи пише. А коли тиран вчергове закриває її в чотирьох стінах, застосовує свою останню зброю – голодовку, якою показує, що хоч тиран і владний над її життям, але над її смертю – уже ні.

Знайома історія, чи не правда?

Це історія Віктора Януковича, який посадив Юлію Тимошенко. І так воно все і відбувалось на очах всього світу, як описано вище.

В принципі, всі диктатори мають спільні психічні схиблення. В тому числі і мізогінію (ненависть до жінок), адже вони себе вважають альфа-самцями, главстерхами, а жінка в їх уявленні має бути лише покірною іграшкою. Тому вони завжди прагнуть публічно поламати і упокорити жінок, які сміють їм протирічити. Бірманський диктатор Тан Шве теж посадив Аун Сан Су Чжі, наприклад. Але це – аналогія. Бо бірманська бранка сиділа під домашнім арештом, наприклад.

Але тут йдеться не про аналогії, а про точні співпадіння. Надю Савченко точно так само посадив Путін, точно так само використовує її як засіб самоактуалізації, точно так же тримає її в клітці на суді, який точно так само – від початку і до кінця сфабрикований, і точно так само бранка часто змушена вдаватись до останнього доводу – голодовки.

Не може ж бути, що дві різні людини мають настільки однакове мислення і настільки однаковий психоз, який вимагає постійного відтворення.

А звідси тільки один логічний висновок: обох бранок саджала одна і та сама людина. Володимир Путін. Янукович лише виступав в ролі ширми. Путін взагалі любить ширми. Його найбільш радикальні бажання озвучує Жириновський. Його “ліберальну” іпостась уособлює Медведев. А іще, б’юся об заклад, у нього ціла купа двійників.

До того ж Юлія Тимошенко і Надя Савченко – не перші його “відтворення комплексу”. До цього була Надя Толоконникова, наприклад, яку він так само мучив. А до цього був Магнітський – він, правда, не жінка, але маніяки завжди починають із більш “безпечних” варіантів, перш ніж приступити до Головного Діяння.

Що в цій ситуації викликає найбільше здивування – так це реакція деякої частини українців.

Для них смерті подібно визнати, що і Тимошенко, і Савченко – це бранки Путіна, і його найбільші вороги. Вони жили все життя із упевненістю, що Тимошенко – це російська шпигунка, і Янукович посадив її просто як конкурентку-невдаху. А випадок Савченко (який є черговим відтворенням путінських комплексів) ламає цю картину світу. Не може ж вона теж бути російською шпигункою, її ж судять за те, що вона вбивала російських солдат.

А виявляється, що може.

Більше того, ця частина українців чітко відтворює свої реакції часів Януковича.

– сидить в тюрмі? Це План Путіна, щоб накачати їй політичний рейтинг (варіант: накачати політичний рейтинг партії російських шпигунів).

– голодає? Бреше, у неї там холодильник повний наїдків та бутербродів з ікрою.

– визнана народом? Це технологія ФСБ “творення народної героїні”.

Між іншим, це все більше ніж серйозно. Автором останньої сентенції є Оксана Забужко, так що це не інтернет-аноніми, а цілком собі реальні люди. Які не можуть собі уявити, що в Україні можуть бути народні герої, і що хтось може попасти в тюрму не тому, що це “накачує рейтинг” (всім, хто таке говорить, мені хочеться запропонувати самим собі рейтингу підкачати таким способом), а тому – що вони дійсно політичні в’язні і небезпечні для тиранії.

Втім, це уже задачка для професійних психологів.

Мене ж цікавить інше питання. Якщо Путін раз у раз відтворює свій психоз, гноблячи в тюрмі всіх, хто йому не по нутру – то який же психоз відтворюють оті українці, які відносно Савченко пишуть рівно те саме, дослівно, що писали відносно Тимошенко?

Источник