Дитина дуже прив’язана до мами: допоможуть поради психолога

Середа, 20 квітня 2016
20:33

Elle

Сім’я

Дитина дуже прив’язана до мами: допоможуть поради психолога

 
Коментувати
Роздрукувати

У вас виникли труднощі з вихованням дитини? Поради психолога допоможуть знайти вихід з ситуації, що склалася. Про це пише moirebenok.ua.

Головний показник, що не варто продовжувати водити дитину в дитячий сад

Віддали дитину в дитячий сад в 2 роки 3 місяці. Малюк почав ходити туди дуже добре, а потім його немов підмінили. Пояснюємо, що тато ходить на роботу і йому теж потрібно йти “на роботу”, до діток, а він одразу починає плакати. Чи варто нам водити сина в дитячий сад?

Ймовірно, вся справа в тому, що ваша дитина ще просто занадто мала для саду. Діти готові до садка приблизно в три роки, хтось раніше, хтось пізніше. Це пов’язано і з фізичним, і з емоційним розвитком дитини. У два з невеликим роки йому ще дуже важко цілий день перебувати окремо від мами і поза домом, а грати і дружити він ще не вміє – це все формується після трьох років. Ось і виходить, що він відчуває себе там зовсім самотнім, в чужому місці, де його ніхто не розуміє. Ніякої мотивації ходити на якусь там “роботу” у нього немає і бути не може. Йому зараз потрібен спокій, будинок, рідні іграшки та сім’я. Навіть після трьох років не всі діти і не завжди спокійно сприймають необхідність ходити в садок, а зараз йому там дуже складно.

Чому дочка зовсім не може розлучитися зі мною?

Моя дворічна донька дуже прив’язана до мене. Гуляти або залишатися вдома не хоче ні з ким, крім мами. Спить тільки разом зі мною, тримаючись за руку. Сон неспокійний. Вдома скрізь ходить за мною, навіть в туалет. Підкажіть, як вести себе в цій ситуації, щоб не травмувати дитячу психіку і щоб дитина відчула, що хоча мама і не поруч, але все одно дуже її любить.

У такій ситуації мама повинна почати з себе. Це ви переживаєте при розлуці з дитиною, а дитина просто розуміє це. Якщо ви постійно відчуваєте себе винуватою перед нею за те, що травмуєте її дитячу психіку, вона буде сприймати як трагедію будь-яку подію. Тільки в разі сильної маминої тривожності дитина може прокидатися по 20 разів за ніч. І для дитини теж болісно так контролювати маму. Зверніться до психолога і обговоріть з ним те, що відчуваєте ви самі: тривогу, провину; звідки вони взялися і чому так міцно вросли в структуру вашої особистості. До моменту народження дитини все це було вже давно з вами, зараз просто загострилося. Після початку роботи з психологом знайдіть собі заняття, що вимагає регулярних виходів з будинку. Наприклад, підіть в спортзал або басейн. І йдіть туди просто і природно, не прощаючись з дитиною годинами і не повертаючись з півдороги, якщо вона заплаче. У її віці вона абсолютно спокійно може обходитися без мами по кілька годин 2-3 рази на тиждень. Зрозуміло, за умови, що з нею залишається надійний і знайомий для неї дорослий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найжорстокіші та невдачливі люди – ті, кого карали в дитинстві – психолог

Источник