“Новий закон зробить регулювання українського радіо найжортскішим у світі”
Понеділок, 18 квітня 2016
15:07
“Новий закон зробить регулювання українського радіо найжортскішим у світі”
37,5 відсотки україномовної музики повино звучати в радіоефірі. Зоконопроект з такою пропозицією розглядає спеціальна комісія при Мністерстві культури
Директор “Хіт FM” Віталий Дроздов проти квот.
Чи буде, на Вашу думку, вистачати якісного україномовного музичного контенту, щоб заповнити 37,5 відсотки ефіра?
– Математично, щоб забити ефір – вистачить. Це якщо взяти всі пісні, написані українською мовою за всі роки. Але слухач звик чути по радіо пісні, які знає і любить, а таких у нас не вистачає. У світовому шоу-бізнесі артисти та продюсери беруть з альбому одну чи кілька пісень, роблять сингл, піарять його, знімають кліп. Таких розкручених пісень – недостача. Саме на них тримається радіо та бажання його слухати. З цим європейським підходом пісня стає популярним на радіо хітом. Правильний менеджмент у Вєрки Сердючки та Нікітіна, Jamala та Тарнопольського, Stoned Jesus і Влада Ляшенко, DZIDZIO та Maison Production. На жаль, поки не всі артисти, які співають українською, мають такий підхід до творчості. Тому до цієї квоти радіо не готове.
Якщо ввести 37,5 відсотки, радіо слухатиме в п`ять разів менше людей. У Франції, де діють такі санкції, його слухає значно менша аудиторія, ніж в Німеччині та Іспанії, де їх немає. Франція, до речі, місяць тому визнала, що високі квоти “не вирішують задачі, а лише погіршують ситуацію”. Знизила максиальну квоту з 40 відсотків до 35 відсотків, а для жанрових радіостанцій та станцій з переважно зарубіжною музикою – до 15 відсотків. Скоріш за все, за рік квоту ще зменшать.
Який відсоток музичного контенту від українських виконавців має бути на вашу думку? А який відсоток з них саме україномовного?
Найправильніше – почати з квоти 10% музики українською. Далі покроково збільшувати протягом трьох – п`яти років до 25 відсотків.
Але тоді на продукт українського виробництва квоту зняти. Ніде в сіті немає подвійних квот. Цей закон зробить регулювання українського радіо найжорсткішим у світі.
Які збитки після прийняття цього закону можуть зазнати радіоканали?
Найгірша перспектива – та, що в Білорусі. Після прийняття квот років 12 тому, слухачів радіо поменшало в рази. Рекламні доходи і якість програм як наслідок впали. Відповідно слухачів ще поменшало – це замкнене коло.
В Україні постражадють в першу чергу нішові станції. У Франції, приміром, рок-станції національного масштабу вже нема. В Мінську “Радіо Рокс” після квот переформатувалося в шансон. У нас, в кращому випадку, радіо “Джем” та “Радіо Рокс” стануть братами-близнюками. В гіршому – зачинять обидві.
Яка ситуація з квотами на радіо в Білорусі?
Там нема квоти на мову, лише на національний продукт. Коли їх прийняли – станції ототожнились одна з одною, змінили формат. На думку музикантів позитивний ефект був рік-два. Потім нові білоруські артисти припинили з`являлися, частина тих, хто був, перестали вкладати зусилля в продукт. Навіщо, і так поставлять?! Тих, хто робив якісно – перестали слухати, запрошувати на концерти, корпоративи. Крутили так часто, що набридли в ефірі.
Формально квота була спочатку 50 відсотків, потім – 75. Оскільки таке радіо не слухали, влада вигадала дивну і криву схему. Закон про 75 відсотків ніби є. Але між шостою ранку та 12 ночі радіостанції можуть обрати вісім ефірних годин, коли будуть дотримуватися квот. Інші десять годин квоту можна не виконувати – нуль відсотків. Квотові пісні грають у найменш рейтингові години. По суті, влада визнала, що квоти – не ефективні і “елегантно” їх відмінила.
Така ситуація задовольняє власників радіостанцій?
Ні. Більше того, вона не задовольняє артистів і широку громадськість. Більшість вважає, квоти мають бути меншими – відсотків десять. Але виконуватися не по кривій схемі, коли вісім годин квота є, а десять немає, а за цивілізованішою, прийнятої у світі. В Польші не менше 60 відсотків від квоти польських артистів треба виконати з 5 ранку до 12 ночі, тому музика розподіляється більш рівномірно, ніж у білоруському варіанті.
В Білорусі не вистачає музики для виконання квот, особливо популярної. Діана Арбеніна народилася в Білорусії і прожила там два тижні. Її зарахували до білоруських артистів, хоча вона не білоруска за національністю, і паспорт у неї далеко не білоруський. Би-2 до 20 років жили в Білорусії, їх теж прирівняли.
Похожие записи
Об авторе
