Щоб отримати дозвіл на проживання, треба пройти сім кіл бюрократичного пекла – експерт

Середа, 13 квітня 2016
14:49

Суспільство

Щоб отримати дозвіл на проживання, треба пройти сім кіл бюрократичного пекла – експерт

 
Коментувати
Роздрукувати

Міграція – це завжди втеча від бідності. Ми – країна третього світу, напівпериферія. Соціальні та політичні інститути не розвинені, слабка економіка. У комплексі це створює фактори “виштовхування” з країни, вважає Тарас Доронюк, операційний директор аналітичного центру CEDOS.
З ним говоримо про те, якою буде Україна через 10 років і які проблеми доведеться вирішувати, коли в країні почнеться економічне зростання.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН

Операційний директор аналітичного центру CEDOS Тарас Доронюк: “Якщо економіка не розвиватиметься, буде чергова хвиля міграції українців”

За роки незалежності ми пережили кілька сплесків міграції. Як вони позначилася на Україні?
– Кількість українців, які живуть за кордоном, оцінюють у п’ять-шість мільйонів. Трудових мігрантів – від 800 тисяч людей до 1,5 мільйона. З України поїхало багато людей з інженерно-технічною освітою. На початку 2000-х українських професіоналів переманювали в Китай відкривати промислові лінії чи запускати з нуля заводи. Багато подалися до Туреччини, Індії. Країн-конкурентів у промисловій сфері. Натомість промислові галузі України призупинили розвиток. Зараз так само переманюють українських айтішників.

Як змінилася ситуація за останні два роки?
– Країни ЄС за останні два роки збільшили кількість дозволів на працевлаштування для українців. Видали близько 250 тисяч. Це без Польщі. Там ведеться окремий обрахунок. Бо туди їде найбільше українців — на роботу, навчання. Торік Польща видала близько 420 тисяч дозволів на роботу.

На міграцію вплинула війна на Донбасі?
– Не суттєво. За статусом біженця у країни ЄС звернулися 34 тисячі осіб. Це — невелика частка від внутрішніх переселенців.

Перед Революцією гідності українці виїжджали, бо не бачили перспективи при тій владі. Є ризик, що зараз може бути ще одна хвиля міграції?
– Нездорова політична ситуація впливає на рівень життя, зарплати, можливість себе реалізувати, соціальний захист. Це – впливає на мотивацію виїхати з країни. Однак проблеми в політиці існували протягом усієї незалежності. Тож навряд чи чергове загострення стане причиною до еміграції. Скоріше, однієї із.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН

Операційний директор аналітичного центру CEDOS Тарас Доронюк: “Якщо збільшиться потім іммігрантів, однією з перших не витримає сфера дошкільної освіти – садків”

Чи можливо зменшити потік міграції? І чи потрібно зупиняти цей процес?
– Немає жодних механізмів, які зупинили б міграцію. Можливо, звісно, жорстко заборонити і карати за порушення як Північна Корея. Але люди все одно знаходять спосіб вибратися з країни. Нелегальний чи напівлегальний. Бачимо це на прикладі біженців, які їдуть в Європу.

У тому, що люди виїжджають з України – є позитивна сторона?
– З економічної точки зору міграція приносить користь. Люди, які виїжджають за кордон, надсилають родичам в Україну гроші. 2013-го передали понад вісім мільярдів доларів, торік — близько п’яти мільярдів. Значну частину цих коштів українці витрачають у межах країни. Це добре впливає на економіку.

З яких країн їдуть і їхатимуть в Україну?
– Здебільшого – студенти з країн Африки, Азії, пострадянського простору. Але більшість іммігрантів використовують Україну як перевалочний пункт на шляху до більш розвинених країн. Проблема в тому, що в нас немає чіткої імміграційної політики. Щоб отримати дозвіл на проживання, треба пройти сім кіл бюрократичного пекла, зібрати гору паперів. Те ж стосується і дозволу на роботу. Роботодавець повинен аргументувати, чому він бере саме іноземця.
В Європі бюрократизму менше. Простіше отримати дозвіл на роботу. Квоти, якщо і є, то базуються на детальному аналізі, розписані до 2050 року. З конкретними показниками, кого їм потрібно залучити, кваліфікація потенційних робітників, кількість.

На цей рік Кабмін установив квоту на імміграцію в Україну – 4 586 осіб. Як працює цей механізм розподілу?
– Кабмін видає запит на області. Вони готують перелік: скільки й кого потрібно. Дехто орієнтується на ринок праці: пишуть, що в нас усе зайнято, людей вистачає. Деякі області дублюють минулорічні цифри, щоб не напрягатися.
За кордоном цілі інститути працюють над опрацюванням статистичних методів, роблять прогнози, оцінку, застосовують економетрику. Є спеціальні книги, статті про міграційні квоти і те, як їх визначати. У США – відповідні відділи у різних міністерствах. У нас такого немає, тому що досі ми не були країною імміграції, це нікого не цікавило. А зараз немає коштів на такі дослідження. В Україні варто б було відмовитися від квот взагалі. Ми все одно ніколи їх не виконували. Найбільше – на 15 відсотків.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН

“Немає жодних механізмів, які зупинили б міграцію. Можливо, звісно, заборонити і жорстко карати. Але люди все одно знаходять спосіб вибратися з країни”, – вважає Тарас Доронюк, операційний директор аналітичного центру CEDOS

Що варто робити, аби Україна стала привабливою для емігрантів та іноземного бізнесу?
– Забезпечення диппредставництв нашої країни скорочується вже протягом багатьох років. Закордонні посли майже нічого не роблять з того, що мали б – для популяризації країни за кордоном. Як результат – Україна ні культурно, ні дипломатично не представлена в світі. Навіть із тих країн, які є донорами мігрантів – Кенія, Конго, могло б їхати більше студентів.
Приклад популяризації країни демонструє Французьке посольство, яке щороку влаштовує фестиваль національної культури в Україні — Французьку весну.

Європа свого часу заохочувала іноземців приїжджати до них – відчуваючи, що нація старіє. Україні це може бути потрібно?
– Через слабку економіку, поки що немає сенсу розробляти стратегію для приваблення іноземців. У нас немає куди їх залучати. У країні повно безробітних.
Коли зміцниться економіка – почне розвиватися промисловий сектор. Це потягне за собою створення нових робочих місць. Тоді виникне потреба в додаткових людських ресурсах. Та в найближчій перспективі це неможливо.
Найкращий приклад серед європейських країн в залученні іноземців демонструє Німеччина. Вона надає притулок найбільшій кількості біженців. Пропонує робочі місця.

Коли в Україні почнеться економічний підйом, до чого нам треба бути готовими?
– Менше українців їхатиме за кордон. Але зросте потік іммігрантів. Особливо в міста-мільйонники. Це буде величезне навантаження на соціальний сектор. Однією з перших не витримає сфера дошкільної освіти, садків, яка вже кілька років тріщить по швах.

В яких сферах іноземці можуть витіснити українців?
– Тієї кількості іноземців, що є в Україні, недостатньо, щоб витісняти. Можливе лише дзеркальне заміщення в робітничих галузях. Наприклад, в будівництві та сфері послуг. Українці їдуть працювати за цими спеціальностями до Польщі, бо там більше платять. А поляки, з тієї ж причини, їдуть до Німеччини.

Якою буде Україна за 10 років?
– Якщо економіка не розвиватиметься, Україна лишиться транзитом для нелегалів. Погіршиться загальний добробут. Це спричинить черговий сплеск міграції українців.

Источник