ТОП-5 проблем будівельного бізнесу у Києві

Корупція, як і раніше, залишається головною проблемою девелоперів Києва та Київської області. Сьогодні вже вирішено гостре питання з реєстрацією прав власності на новобудови через нотаріусів. За все інше, починаючи з виділення земельної ділянки, закінчуючи дозвільними документами на будівництво, доводиться платити.

Друга глобальна проблема – бюрократія і відсутність електронного документообігу. Чиновник завжди на свій суб’єктивний розсуд може попросити донести якийсь папірець, а потім другий, третій… Історія повторюється в другому, п’ятому кабінеті… Врешті-решт терміни отримання деяких документів (на землю, про присвоєння поштової адреси, розрахунків та оплати пайової участі в розвитку інфраструктури міста) іноді розтягуються на півроку-рік замість кількох днів.

В еру інформаційних технологій досить перевести переписку і документообіг в електронний вигляд, аби прибрати корупційну складову та бюрократію. Тоді буде видно, на якому етапі відбувається затримка оформлення і видачі необхідних документів та хто винен. Раціонально було б також розміщувати на сайті райдержадміністрацій декларації будівельних об’єктів і листування РДА з Київземом, БТІ, архітектурою під час отримання поштової адреси.

Третя проблема – відсутність грамотного регулювання і контролю за будівництвом, що негативно позначається на всій галузі. З одного боку, ми говоримо, що нас контролюють і перевіряють. А з іншого – чому у такому разі у нас так багато незаконних забудов і недобудов? Київська міська держадміністрація розводить руками, мовляв, не в її повноваженнях вирішувати такі питання. Держархбудконтроль (ДАБК) повноваження має, але не діє. А правоохоронні органи взагалі незрозуміло, як повинні блокувати незаконні забудови. У них немає відповідних інструментів впливу.

Четверта проблема – відсутність системності у використанні інструментів інвестування в житло. Сьогодні на ринку є дорогі і складні інструменти або дешеві, але незаконні. Ініціатива реєструвати нерухомість, що будується, плюс-мінус могла б вирішити питання.

Зараз же треба мати Фонд фінансування будівництва (або випускати цінні папери), що дуже дорого для невеликого забудовника. Та й покупець квартири не завжди розуміє юридичний сенс документів, які підписуються при купівлі нерухомості. Попередні договори – незаконні. Вони не дають жодної гарантії і захисту інвестору. Для маленьких об’єктів і девелоперів вихід – житлово-будівельні кооперативи, але й їх обіцяють з 1 січня 2017 року прикрити.

Ну і нарешті п’ята проблема – відсутність системного підходу до реформування галузі. Багато ідей, багато починань, а коли буде результат – ніхто не знає. Бізнесу потрібен не процес реформ, а їхній результат і розуміння терміну його досягнення. На сьогодні дуже важко планувати навіть на середньострокову перспективу. Плани будуються виключно на вірі у «світле майбутнє».

Источник