Тонкощі гендерного питання в Об’єднаних Арабських Еміратах

Тонкощі гендерного питання, які мені дуже терпляче розтлумачили місцеві:

– Якщо бачиш чоловіка, за яким іде сім жінок у хіджабах, не варто одразу робити передчасних висновків, що всі вони – його дружини. Більшість жінок не виходять самі з дому, тому якщо сім’я кудись їде чи йде, то вигулюють і родичок;

– Запитувати в політика про кількість дружин та дітей – некоректно. Перший правитель, який розкрив особисте життя – нинішній шейх Дубая. Він має двох дружин. З першою у нього 12 дітей, з другою – двоє. Остання дружина – принцеса з Йорданії, з родини, члени якої вважаються прямими потомками пророка Мухамеда. Принцеса дуже публічна і соціально активна;

– Традиція закривати жіночі обличчя і тіла пов’язана з умовами життя в пустелі. Чорний колір цього одягу пояснюється тим, що в давнину темна тканина тут коштувала дешевше, ніж світла. Жінка виконувала чорну домашню роботу і такого одягу на довше вистачало;

– Хіджаб – дорогий. 1500$ і більше. Під ним – звичайний жіночий одяг, як правило, теж дорогий. Місцеві обожнюють D&G та інші нарядні лакшері-бренди. Пристойний чоловік також має не шкодувати грошей жінці на сумку – нормально, якщо вона коштує тисяч 5$. Це про умовний середній клас;

– Жінки працюють. Про дуже високі посади, наскільки я розумію, не йдеться. Переважно дрібними держчиновниками;

– Великі гареми – не в моді, а законом передбачено не більше 3-х жінок. Пересічна сім’я – це здебільшого один чоловік і одна жінка;

– Великий гарем і велика борода – ознака саудівця. В ОАЕ мешканців Саудівської Аравії вважають трохи дикими, а мешканців Оману – бідними родичами;

– Сама тема гарему і взагалі специфічного ставлення до жінок, – переконують місцеві, – пов’язана не з полігамністю чоловіків, а знову-таки із суворими умовами виживання в пустелі. Рання чоловіча смертність вимагала створення соціального інституту, завдяки якому виживали б діти. Жінки й діти переходили в спадок брату, який мав про них дбати як про своїх.

З тим самим пов’язані ранні та заочні шлюби – тут досі це про бізнес, а не про любов. Дівчинку після статевого дозрівання видавали заміж, жених розплачувався верблюдами та іншим крамом, сім’я отримувала додатковий шанс вижити.

На стовідсоткову верифікацію фактів бракує нормального Інтернету, тому даруйте)

Источник