Референдум – це спосіб показати середній палець Брюсселю, – голландський політолог
Вівторок, 05 квітня 2016
13:15
Референдум – це спосіб показати середній палець Брюсселю, – голландський політолог
У Голландії 6 квітня відбудеться консультативний референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Політики та експерти гадають, що буде, якщо голландці скажуть “ні”, адже влада країни ратифікувала Угоду, а в законі про референдум сказано лише, що він має дорадчий характер. Станом на 20 березня 35% голландців були за Угоду, 36% — проти, згідно опитування компанії Direct Research. Ще 29% голландців не визначилися. Прогнозувалося, що явка перевищить 40%. Для визнання референдуму дійсним, у ньому має взяти участь понад 30% жителів країни.
– Ті голландці, що планують голосувати проти Угоди, переважно нічого не знають про Україну. – каже в інтерв’ю Gazeta.ua голландський політолог, психіатр і правозахисник Роберт ван Ворен. – Їм не йдеться про Україну. Для них це референдум “за” або “проти” ЄС. Вони не згідні, що ЄС все більше впливає на їх життя, перетворюється в єдину наддержаву. Більшість бояться втратити робочі місця. Голландці звинувачують поляків і литовців, що ті “крадуть” у них роботу. А тепер їх лякає, що додадуться ще українці. В усіх бідах голландці звинувачують ЄС, з яким хочуть покінчити. Україна потрапила в пастку, ставши жертвою цих настроїв.
Автор: 1tv.com.ua
Йоганнес Бекс (псевдонім Роберт ван Ворен – від імені дядька, який загинув під час нацистської окупації як борець опору) – голландський правозахисник, політолог, публіцист, письменник, психіатр. Професор радянських і пострадянських студій Державного університету Ільї в Тбілісі, доктор наук Університету Вітовта Великого в Каунасі, Литва. Народився в Монреалі, Канада. Закінчив кафедру Сучасної і теоретичної історії Амстердамського університету в 1986 році. У 1980 роки працював у Фонді Володимира Буковського в Амстердамі. Із початку 1980 років регулярно їздив в СРСР, збираючи інформацію про репресії і дисидентів. Організовував міжнародні кампанії проти використання психіатрії проти дисидентів у СРСР. У 1986 році став виконавчим директором Глобального інституту психіатрії. Почесний член Британського королівського коледжу психіатрії. У 2005 році посвячений у рицарі голландською королевою Беатрікс за багаторічну правозахисну діяльність. Автор 10 книг про дисидентський рух і використання психіатрії в СРСР та Китаї, щодо реформ психічного здоров’я в країнах Східної Європи та колишнього СРСР.
Хто ініціював референдум?
– Ініціювала група партій і організацій євроскептиків, які хочуть сказати “стоп” впливу Брюсселя. Виступають за повернення країн ЄС до більшого власного суверенітету. Серед організаторів, зокрема, крайня права і популістична “Партія свободи” Герта Вільдерса і ліва “Соціалістична партія”. Обидві підтримують політику колоніалізму Росії в країнах колишнього СРСР, тож вони проти Угоди.
Чи існують докази співпраці Кремля з цими партіями?
– Прямих доказів немає. Та протягом останніх років бачимо все сильніші зв’язки Москви з крайніми правими і лівими партіями Європи, які працюють на розвал ЄС. У Вільдерса дружні відносини з лідером французького “Національного фронту” Марі Ле Пен. Її викрили в отриманні грошей від Москви. Вільдерс старається не компрометувати себе зв’язками з Кремлем. Не думаю, що Росія його фінансує. Москва просто ефективно використовує в своїх цілях атмосферу страху в Західній Європі.
Яка природа цієї атмосфери в Голландії?
– Це питання актуальне уже 15 років. Усе почалося в 2002 році, коли в Голландії вбили крайньо-правого політика-популіста Піма Фортейна. Пім був геєм, виступав за одностатеві шлюби, лібералізацію абортів і евтаназії. Був першим, хто виступав проти засилля в країні мусульман та іммігрантів. Його застрелив ліво-радикальний голландець Волкер ван дер Графт, який вийшов на свободу в 2014 році, відсидівши 12 років.
Погляди Фортейна були новими і крайніми на той час. Після вбивства майже усі голландські політики сказали, що вони радикальні, але в них була рація. Люди втратили довіру до політиків-хамелеонів. Мовляв, місяць тому ви нещадно критикували це, а тепер підтримуєте? Виборці побачили, що нема різниці між партіями. Усі говорять одне й те ж. Тоді почали виникати крайні популістичні партії. Зрештою з’явився Вільдерс. Він вправний популіст, точно знає, на які кнопки натиснути для потрібної реакції. Вміло грає на почуттях населення, їх страхах.
Це спонукало голландців закритися від решти Європи?
– Так. До цього додався страх перед мусульманами. Також бояться напливу людей зі Східної Європи, які мають інші звичаї, мову, більше працюють, менше скаржаться. Із 2004 року в Голландію приїхало багато поляків і прибалтів на роботу. Із 2007-го до них додалися болгари і румуни. Вони взялися за роботу, яку не хочуть робити голландці, які комфортно живуть і занадто ліниві до такої праці. Але в економічну кризу 2008-2009 років багато людей втратили роботу. Тоді голландці почали кричати, що в них її крадуть.
Читайте також: Нідерланди не підуть проти волі народу в питанні асоціації Україна-ЄС
Мій сусід в Нідерландах займається ремонтами. 20 років щомісяця отримує близько 1500 євро допомоги від держави, бо начебто не може працювати за станом здоров’я. І працює нелегально щодня. Щоразу, коли повз нас проїжджає авто з польськими номерами, він кричить на водіїв, що вони, трутні, не платять податків. Хоча сам краде гроші в голландського народу.
Голландці довго боролися за право на цей консультативний референдум?
– Цій боротьбі понад 25 років. Торік голландський парламент таки прийняв закон: якщо зібрати 300 тисяч підписів, влада має провести консультативний референдум з будь-якого питання. Що робити з результатами референдуму — невідомо. Українська Угода, на нещастя, співпала в часі з прийняттям цього закону. Цей референдум – це спосіб показати середній палець Брюсселю.
Людям не пояснили, за що чи проти чого вони будуть голосувати. Про Україну взагалі інформації немає. Просто кажуть, що вона на крок наблизиться до ЄС, і слід це зупинити. Дискусії на цю тему на дуже низькому рівні. Їх учасники ніколи не були в Україні. Дехто погано орієнтується, де вона. Вони лише чули, що в Києві фашисти при владі, усі корумповані, економіка розвалена, країна розділена на прозахідну і проросійську, усі російськомовні – за Росію. І безліч таких ідіотських міфів…
Читайте також: Угоду про асоціацію можуть змінити після референдуму в Нідерландах – експерт
У 1994 році я відкрив інформаційний центр в Амстердамі, аби пояснювати жителям, що Україна — це справжня окрема країна, з якою слід мати справи. Не тільки прості громадяни, але чиновники і політики нічого не знали про Україну. Багато-хто вважав тоді, що Україна — тимчасове утворення, яке через кілька років “щезне” і “усе буде нормально”, як вони казали. Зараз вони уже розуміють, що Україна є і буде. Але для багатьох ідея, що половина України має бути російською, досі звучить цілком логічно.
Це наслідки впливу російської пропаганди?
– Так, російська пропаганда поширювала ці ідеї багато років. Якщо сто разів розповідають, що в Україні громадянська війна, а всі російськомовні українці хочуть в Росію, то люди починають у це вірити. Особливо, якщо далекі від того, що там діється.
А які аргументи наводять за Угоду?
– Що це корисно для голландської економіки. Що Україна — це ринок на 45 мільйонів споживачів. Але я вважаю, що головне те, що Україна стала фронтом Заходу між демократією і путінщиною. У Західній Європі не розуміють: якщо програти на Донбасі, то запалає вся Україна, будуть тисячі біженців. А наступною буде Прибалтика. Путін не зупиниться. Люди мають розуміти, що голосуючи за Угоду, вони голосують за незалежність і свободу. Захід має усвідомити, що українці — вже “наші люди”. Вони воюють на Донбасі заради нас теж. Та Західна Європа надто комфортно жила останні 70 років, щоб це зрозуміти.
Що голландські медіа розповідають про Україну?
– Для багатьох голландських журналістів правда обов’язково мусить бути посередині. Тобто, якщо є ті, хто за, то слід теж показати голоси проти. Знаю журналістів, яких послали в Україну. Вони шукали тих, хто за Угоду, нейтральних і проти. Вони не змогли знайти в Києві противників Угоди. Тому один розумник поїхав в так звану ДНР, аби там пошукати… Це така нісенітниця.
Протягом 20 років працюю в Східній Європі – Литві, Грузії, Україні. Тому знаю, що тут діється. Зокрема, за кулісами. Знаю, що Україна потребує цієї Угоди і багато-хто робить усе можливе для її втілення. Мені не подобається корупція, але розумію: її не позбутися за день. Це болісний процес, можливо, розтягнеться на два-три покоління.
Як змінилося голландське суспільство протягом останніх 15 років?
– Більшу частину життя провів у Голландії. Колись це була відкрита, ліберальна правова країна, в якій люди могли насолоджуватися життям. Цей лібералізм та сприйняття чужих — тепер зникають. Протягом останніх років я радію, коли їду з Голландії. Буваю там кілька разів на місяць. Голландці втратили ключову частину світогляду. Вони більше не сприймають чужі культури, погляди, людей. Це втрата толерантності. Узагалі, в Європі триває континентальний зсув у поганому напрямку. Усюди набирають сили крайні, майже неофашистські рухи.
Який умовний “діагноз” поставили б голландському суспільству як психіатр?
– Голландія — розпещена дитина. Остання війна була тут 70 років тому і тривала лише 5 років. Багато поколінь прожили в благополуччі. Вони не можуть уявити, що таке бідність, війна, окупація. Не здатні зрозуміти, що таке посттоталітаризм, як це вийти з радянського жаху. Тож їм неможливо зрозуміти прагнення українців.
А який “діагноз” поставили б українському суспільству?
– Україна продовжує жити з колективною травмою радянського періоду, яка паралізує усі починання. Багато молодих українців втратили цей страх, що послужило джерелом революції. Наразі цей прошарок малий, але зростає. Травма ще відчутна, тому для України так важливо, аби Захід дійсно прийняв вас. Внутрішньо погодився, що ви — частина Європи, “свої”.
У 2003 році, коли стало ясно, що Литва стане членом НАТО і ЄС, мої литовські друзі до останнього боялися палиць в колеса від Росії. Тоді не міг збагнути, звідки цей страх. Тепер розумію. Травмовані люди чутливі та потребують підтримки. Вони бояться знову потрапити в лихо, тому й змін, яких прагнуть.
Але агресія Путіна дає аргументи для такого страху.
– Якщо щось стає для Путіна особистим, то він йде до кінця. Не може прийняти, що втратив Україну. Він хоче або повернути собі її. Або зруйнувати.
Щодо психічного стану, то він не божевільний. Те, що він нормальний – навіть страшніше. Бо він може холодно планувати ситуацію. У нього відсутнє відчуття співпереживання. Він піроман. Запаливши раз, не може втриматися. Запалює щоразу більшу пожежу, отримуючи адреналін і насолоду. Його улюблена гра: запалити пожежу, а потім спробувати зіграти миротворця, який її гасить. Не має значення, що йому не вірять. Він запалює ще більшу пожежу, аби з ним почали домовлятися. Потім ще більшу. Його зупиняє лише агресивніша позиція.
Читайте також: Референдум в Нідерландах допоможе Путіну знищити ЄС – євродепутат
Путін уже не може зупинитися сам. Єдине, що його може спинити — це його оточення. Воно може “допомогти” йому піти і скинути всі гріхи на нього. Російська історія багата на нещасні випадки, інфаркти, отруєння, аварії. Путін забагато знає і наробив, аби спокійно дожити на дачі.
Похожие записи
Об авторе
