Свекруха приходила без попередження. Тричі я не відчиняла дверей

Вівторок, 05 квітня 2016
11:08

Журнал “Країна”

Люди та речі

Свекруха приходила без попередження. Тричі я не відчиняла дверей

 
Коментувати
Роздрукувати

ЖІНКА ПРИ РОЗЛУЧЕННІ ОТРИМУЄ 75 ВІДСОТКІВ МАЙНА

– ІЗ КАРІМОМ ПОЗНАЙОМИЛАСЯ ПІД ЧАС СТУДЕНТСЬКОЇ ПРОГРАМИ ОБМІНУ. Були волонтерами, – розповідає 34-річна Емілі Донн з американського Сан-­Дієго. – За три місяці заручилися.

МЕНІ ЗАПРОПОНУВАЛИ МІСЦЕ В ДИТЯЧОМУ ФОНДІ АНКАРИ. Англомовними книжками забезпечувала початкові школи. Захоплювалася тим, що ще сторіччя тому мусульманська країна із традиціоналістськими поглядами стала світською і толерантною.

ЩОБ ПІТИ НА ПІДВИЩЕННЯ, МАЛА ПОПРАЦЮВАТИ У ВІДДІЛЕННІ НА СХОДІ ТУРЕЧЧИНИ. Офіс був у Діярбакирі, але ми мали їздити з освітніми матеріалами по всьому регіону. Сприйняла це з ентузіазмом. Адже несправедливо, що в столиці діти отримують більше бонусів, ніж на периферії.


Верблюди б’ються на арені Памуджак під час фестивалю ”Сельчук-Ефес”. Щороку в турецьке місто Сельчук привозять сотні тварин. Їх тренують, щоб не боялися натовпу

У ПЕРШОМУ СЕЛІ НАС РОЗМІСТИЛИ, НАГОДУВАЛИ, ПРИЯЗНО УСМІХАЛИСЯ, АЛЕ НІ СЛОВА НЕ РОЗУМІЛИ. Ми викликали перекладача. Коли все пояснили, вчитель сказав, що вони не потребують ні допомоги, ні книжок. Але погодився взяти 10 рюкзаків із канцтоварами. Ми хотіли вручити їх особисто. Коли прийшли до школи, побачили, що там – тільки хлопці. Дівчат забрали на сортування бавовни. Це була сезонна робота. Учитель не бачив жодної проблеми. Мовляв, непогана нагода підзаробити. Хлопців не брали, бо не дуже акуратні були в роботі.

ЦЕ МЕНЕ ШОКУВАЛО. Півтора року я сприймала Туреччину як Анкару і Стамбул. По-перше, з’ясувалося, що десь третина дорослих – неписьменні. По-друге, нормальну освіту мала одна жінка з 13-ти. Серед курдів ситуація ще гірша.

МИ ВИБИЛИ ДОДАТКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ І ЗАПРОСИЛИ ЧОТИРЬОХ ВОЛОНТЕРІВ, ЯКІ МОГЛИ ЧИТАТИ ЛЕКЦІЇ З БІОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ. Я замовила 800 брошур про права жінок турецькою. На першу лекцію ніхто не прийшов. На другу – теж. За тиждень старійшина села попросив нас поїхати.

У ДРУГОМУ СЕЛІ Я ОДРАЗУ ПОЧАЛА СПІЛКУВАТИСЯ З ЖІНКАМИ. Вони запрошували мене з помічницею на чай, показували, як готувати долму й випічку. На лекцію прийшли, бо ми сказали, що образимося. Про права жінок говорила викладачка університету в Анкарі. Наголошувала, що дівчат потрібно віддавати до шкіл. Брошури взяли, але викинули їх у смітник наприкінці вулиці. Наступного дня одна сказала: “Ви колись бачили освічену жінку щасливою? Розум заважає їй жити для чоловіка і дітей. Мені не потрібен університет, щоб мати затишний багатий дім”.

МИ ОБ’ЇЗДИЛИ МАЙЖЕ 30 СІЛ І МІСТЕЧОК. У нас радо брали канцтовари, розмальовки, іграшки, дитячий одяг. Підручники англійською вчителі не завжди приймали навіть із ввічливості.

ЗА ПІВРОКУ Я ВИЙШЛА ЗАМІЖ ЗА КАРІМА. Ми зробили весілля у західному стилі. Одразу після одруження Карім попросив мене звільнитися. Я погодилася, бо відчувала безнадію і розпач від нашої роботи. За місяць його мати попрохала зробити дублікат ключів. Я обурилася, бо це порушувало наші кордони. Тоді вона стала приходити без попередження. Тричі я не відчиняла дверей, бо мала плани. Карім попросив не робити більше такого, бо це сильно її ображає. Яким би освіченим і прогресивним не був чоловік-турок, в усьому, що стосується матері, він – консерватор.


Туристи відвідують Цистерну Базиліка у Стамбулі. Це одне з найбільших і найкраще збережених древніх водосховищ у світі

РАЗ НА ТИЖДЕНЬ МАЛИ СІМЕЙНИЙ ОБІД. Усі сідали на традиційний килимок і їли зі спільного блюда. Мені не подобалося, бо це – негігієнічно. Запропонувала сервірувати стіл інакше. Карім м’яко сказав, що я не хочу розуміти й цінувати турецьких цінностей. Свекри два тижні не приходили. Чоловік щонеділі бував у них.

ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ ДОНЬКИ МЕНЕ ПОЧАЛИ СПРИЙМАТИ ЯК ЧЛЕНА РОДИНИ. Свекруха двічі на тиждень приходила прибирати, хоч її про це ніхто не просив. Карім сказав, що маю бути вдячна за допомогу. Мовляв, за місцевими стандартами у нас завжди було брудно.

КОЛИ НА ВЕЛИКОМУ РОДИННОМУ ОБІДІ ВПЕРШЕ ПОКАЗУВАЛИ МАЛУ РОДИЧАМ, УСІ ГОВОРИЛИ, ЩО, НА ЖАЛЬ, ВОНА СХОЖА НА МЕНЕ. Чоловікова тітка бідкалася, що з такими вушками дівчинку дражнитимуть у школі. Я думала так треба, щоб не зурочити дитину. Сказала про це подрузі. Виявляється, родичі справді так думають.

ЗРОЗУМІЛА, ЩО З ПРАВАМИ ЖІНОК У ТУРЕЧЧИНІ ВСЕ ГАРАЗД, КОЛИ РОЗЛУЧАЛИСЯ. За законом, я могла претендувати на повне утримання до другого заміжжя. Окремо суд встановив аліменти на доньку. До того ж я отримала 75 відсотків майна. Свекор помер, а ­свекруха отримує його пенсію. Карімова ­сестра також має виплати від держави до заміжжя.

ПОДАЛА НА РОЗЛУЧЕННЯ, БО В ЧОЛОВІКА З’ЯВИЛАСЯ КОХАНКА. Про це довелося говорити в суді, адже вирішували, з ким залишиться дитина. Суддя запитав, чи хочу призначити Карімові покарання. Можна було дати оголошення в газету, що шлюб розпався через його невірність або надрукувати листівки й зобов’язати чоловіка роздати їх на роботі й неподалік нашого будинку. Я відмовилася, але кілька разів бачила, що так роблять.

ЯКЩО ЗРАДЖУЄ ЖІНКА, вона втрачає право на утримання.

У Туреччині живуть 77 млн людей. Валовий внутрішній продукт на душу населення – $10 тис. Це вп’ятеро більше, ніж в Україні.

У країні – 78 тис. мечетей.

Сфера послуг становить 51% економіки. Сільське господарство – 16%. В аграрному секторі працюють майже 60% турків.

На півдні країни триває збройний конфлікт із курдами. Вони вимагають створення автономії.

Источник