“Нашою першою ціллю на фронті були кадирівці”

Четвер, 08 січня 2016
00:50

Газета по-українськи

Україна

“Нашою першою ціллю на фронті були кадирівці”

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО з сайта www.facebook.com

Адам Осмаєв показує ручну протитанкову гранату з вибухівкою, примотаною скотчем. Назвав її ”ватобійкою два в одному” — для сепаратистів, російських вояків і кадирівців

— Більше року наш батальйон Дудаєва воював як волонтери, — каже російською командир батальйону ім. Джохара Дудаєва 34-річний Адам Осмаєв.

— У багатьох українських бійців є сім’ї, тому ми відправили їх у Збройні сили України. Там хоч якось будуть захищені. Деяких встигли влаштувати в добровольчі батальйони МВС. Зараз їх скорочують. Іноземці вже отримали право служити в українській армії. Президент підписав закон. Але немає механізмів. Воєнкоми не знають, як нас зарахувати до армії.

Є ініціатива зробити мусульманський батальйон. Сподіваємося, Мустафі Джемілєву і Ленуру Іслямову це вдасться. Нам буде зручно ввійти туди. Бо є нюанси — наприклад, не їмо свинини.

Чеченець Адам Осмаєв досі — громадянин Росії. 2012 року його заарештували в Одесі за підозрою в підготовці теракту й замаху на президента РФ Володимира Путіна. Звільнили в листопаді 2014-го. Одразу вирушив воювати на Донбас. Після загибелі комбата Іси Мунаєва під Дебальцевим у лютому 2015-го очолив підрозділ. Доки немає активних боїв, бере участь у блокаді Криму.

З кого створений батальйон?

— Навпіл з українців та іноземців. Серед них половина чеченців, інша — грузини, дагестанці й інші народи Кавказу. Були данці. Досі пишуть іноземці: американці, шотландці, жителі західної Європи, не кажучи про кавказців. Хочуть захищати Україну. Доки не маємо статусу, всім відмовляю.

Серед нас є бійці, які пройшли дві чеченські війни. Командир Іса Мунаєв пройшов ще й афганську — танкістом. Є ті, які воювали проти російської армії. Знають її тактику, слабкі і сильні сторони. Це було дуже корисно на початку війни. Зараз українська армія в рази сильніша. Має свій бойовий досвід.

У яких боях брав участь батальйон?

— Іса Мунаєв з іншими чеченцями — ще під Іловайськом, коли був котел. Я долучився пізніше. Ми воювали скрізь, від північного Донбасу й до Донецька й півдня. Були під Докучаєвськом, Горлівкою, Зайцевим, Бахмутською трасою, Попасною, Дебальцевим. Багато даних про бої засекречено. Завжди діяли разом з армією України.

Чеченці мали багато досвіду в диверсійно-розвідувальній війні. Знали, як обходити розтяжки, загородження. Тому нас залучали завжди, щоб не ризикували менш досвідчені солдати.

Кадирівців зустрічаєте?

— Нашою першою ціллю на фронті були саме вони. Це — зрадники і злочинці, які знущалися над своїм народом. Тільки були дані, що десь кадирівці, ми намагалися знайти їх. Але це ніколи не підтверджувалося. Ворог поширював чутки для залякування місцевих. Насправді, були глибоко в тилу, займалися бандитизмом і мародерством. На передку — вкрай рідко.

Де зараз ваші бійці?

— Хто не в армії, бере участь у блокаді Криму, частина — на базі батальйону. Деяких відпустили додому, доки вирішують зі статусом.

Чому ви, громадянин іншої країни, воюєте за Україну? Чи дають громадянство?

— Україна дуже довго вирішує це. Поки чекаю. Воно потрібне, щоб міг служити офіційно. Така проблема і в грузинів. Тут у мене сім’я, дружина — громадянка України (Аміна Окуєва, прес-секретарка батальйону Дудаєва, вступила до підрозділу МВС. — “ГПУ”). Коли горить твій дім, не зважаєш на громадянство. Ми мусили залишити свій дім, коли Росія там усе розбомбила. Тепер дісталася сюди. Люди хочуть жити спокійно, а Росія не дає. Залишається тікати або воювати.

Як Україна може звільнити окуповані території?

— Треба діждатися, доки Росія ослабне і в неї почнуться внутрішні проблеми. Тоді їй буде не до Донбасу. Я думаю, це буде кінець наступного року. Місцеві відщепенці воювати не зможуть, бо це на 90 відсотків алкоголіки й наркомани. Тому операція зі звільнення окупованої території буде швидкою. Це найреалістичніший сценарій. Залишати таку територію з великою кількістю зброї і злочинців не можна. Вони ніколи не дадуть спокою. В Україні є грамотні керівники, вони це розуміють.

Як змінилися настрої на Донбасі серед мирного населення?

— Хто має розум, вже усвідомив, хто такі окупанти. Хоча російські телеканали там скрізь. Навіть у нашому Щасті показують краще за українські. Але люди більше вірять очам. Чутки ширяться швидко. Ті місцеві, хто опинився біля корита, задоволені. Але ж більшість — бідує. Здоровий глузд поступово перемагає.

Зараз ви берете участь у блокаді Криму. Чи триватиме вона надалі?

— З митниками залишатимуться кілька активістів, щоб не було зловживань. Зараз там спокійно. Фури вже не їздять. Буває, хочуть провезти товар у негабаритних машинах. На Новий рік — алкоголь. Але ми не пропускаємо.

Постанова Кабміну — недосконала, але краща, ніж нічого (заборонено везти товари, окрім особистих речей та продуктів, ціна яких — не більша 10 тис.грн, а вага — 50 кг на людину. — “ГПУ”). Тепер носитимуть сумками, але це значно дорожче. Фурами безкоштовно возили. По той бік кордону — явні окупанти. Тому не можна допускати такого.

Источник