Про гроші на фронті

Про гроші на фронті. Вибачайте, що довго, як ви не любите читати, але мушу….

На передку найнижча зарплата звичайного солдата – понад ₴11.000. Це суттево білъше, ніж до новорічного підвищення.

Ця мінімальна сума складається з двох частин – стабільні понад ₴7.000 (зарплата) і погад ₴4.000 – бойові за пебування на першій лінії.

Є ще ₴1.000 в день за участь у значних бойових діях, але такі гроші платять нереально рідко, бо справжні бойові дні трапляються нечасто – 1 великій бій був колись під Мар’янкою, пару нещодавно – під Авдіївкою… Ну може ще щось, а так переважно – лише шумові обстріли ввечорі…

А ті хто на другій лінії – отримують мінімальні ₴8.000 (7+1), ті, що в тилу – гарантовані ₴7.000.

Який позитив? Контрактник отримує високу зарплату не залежно від того чи їх підрозділ на фронті, чи в тилу, чи є війна, чи ні. Бо раніше умовно висока зарплата була лише на фронті.

Тож, контрактник, який розраховував на високу зарплату і раптом опинявся в тилу мусив би жити на кілька тисяч. Ще позитив у тому – що і рядовий, і геперал за роботу на передку отримують однакову доплату, яка не залежить від звання і посади… Раніше залежав – була подвійна зарплата, тож і виходило у когось ₴6.000, а у когось ₴15.000.

Який негатив? По-перше, сама сума – я би хотів її бачити вищою, але усі розуміють, що в державі скрута. Важливіша проблема в тому, що бійці і командири, які стоять на 2 лінії, хочуть отримувати стільки ж, скількі ті, що на першій. Причина?

“А ми теж бувємо на першій…” “Я харчування туди возив”, “а я з комбатом, як охорона їздив….” “А я висувався туди спостережний пункт облаштовувавти…” Виникає питання: скільки хвилин перебування на передку зараховуються як день за який отримуєш доплату в 140 гривень? Смішно? І так, і – ні… Дуже велика частина смертей і поранень відбуваються саме по дорозі на передову чи з неї, бо в цей момент людина найменш захищена…

З власного досвіду скажу, що потрапивши під обстріл в окопі чи бліндажі почуваєшся просто затишно в порівнянні з обстрілами під час руху( додайте до цього, що більшість обстрілів – турбуючі, тобто не прицільні, тобто – поверх передка…. Тобто фактично саме по тим, хто їде на передок чи з нього.

Висновок: є причина похвалити МО, є причина і подумати про вдосконалення системи оплати. Особливо це важливо зараз, коли війна не йде, а топчеться на місці…

Впевнений, якби йшла повноцінна війна, як в 2014 і фрагментарно в 2015, розмов про гроші на війні ніхто б не піднімав… Били б ворога і голодні, і без теплих бліндажів, і без зарплат… І не били б, а реально били… А зараз… Зараз це усе ж схоже більше на трохи нудну і вкрай небезпечну цілодобову роботу….

Тож, закликаю усіх нагорі добряче подумати, як вдосконалити цю грубу і неромантичну сферу!

Источник