Революція гідності не була антиросійською

Четвер, 18 березня 2016
00:45

Газета по-українськи

Коментарі

Революція гідності не була антиросійською

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: фото з сайта www.cerkiew.org

9 березня в Польщі зустрічають главу Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука

З нагоди 1050-річчя Хрещення Польщі в місті Ґнєзно відбувся Екуменічний з’їзд християн Центральної та Східної Європи. На нього запросили главу Української греко-католицької церкви. Блаженніший Святослав виступив із промовою “Україна — Польща — Росія: чи можливі мир і поєднання?”

— Дивлячись на теперішню ситуацію з перспективи французько-німецько-польських відносин після Другої світової війни, бачимо: українсько-російському добросусідству немає альтернативи. Обидва народи належать до одного й того ж географічного ареалу Східної Європи і сусідують один із одним, — каже 45-річний Святослав Шевчук. — Здобутий досвід українсько-польського поєднання може допомогти у формуванні дружніх взаємин із росіянами.

Звідки черпаю таке переконання? По-перше, Революція гідності не мала націоналістичного характеру і не була антиросійською. Це був протест проти насилля, корупції й нової форми колоніалізму російської влади. Більшість учасників Майдану розмовляли російською мовою.

По-друге, проєвропейський вибір українського суспільства кинув виклик новій російській ідеології, але не російському народові, не його культурі чи Російській православній церкві.

По-третє, близько 60 відсотків солдатів, що помирають за вільну й незалежну Україну, — російськомовні.

По-четверте, офіційна статистика свідчить: близько 80 відсотків населення Росії підтримують політику Кремля. Але є значні сумніви щодо її достовірності. Повертається радянська система залякування й примусу, тому люди відповідають інтерв’юєрам так, як вони це робили б за часів Сталіна чи Брежнєва.

По-п’яте, прості росіяни не хочуть війни з Україною. Гадаю, це змушує владу РФ приховувати присутність своїх військ на Донбасі.

З боку Росії потрібне усвідомлення всіх скоєних нею кривд сусіднім народам. У нинішній ситуації це видається малоймовірним. У російському інформаційному просторі панує переконання: РФ ніколи не була агресором і вела тільки “визвольні” війни, включно з теперішніми діями в Криму і на Донбасі. Православна церква поки що не в змозі відіграти роль, подібну до тієї, яку виконувала Католицька церква в німецько-польсько-українському зближенні. Однак попри такі відмінності й драматизм ситуації та болісні переживання, треба шукати шляхів до відбудови ширших добросусідських взаємин між нашими Церквами, народами й державами.

Источник