Родичі ділять двокімнатну квартиру ветерана

Четвер, 18 березня 2016
00:40

Газета по-українськи

Культура

Родичі ділять двокімнатну квартиру ветерана

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: фото надане театром ”Золоті ворота”

У виставі ”Слава героям” актор Дмитро Рибалевський (ліворуч)зі столичного театру імені Франка зіграв радянського ветерана, іванофранківець Олексій Гнатковський — коли­ш­нього вояка УПА

— Це — госпіталь для ветеранів Великої ­Вітчизняної війни, а ви сюди бандерівця заселили. Ви мені серце вириваєте, — спершись на ціпок, каже літній чоловік. Він у картатій сорочці й червоній плетеній шапці. У виставі “Слава героям” ветерана-червоноармійця грає київський актор 32-річний Дмитро Рибалевський. Він опиняється в одній лікарняній палаті з колишнім вояком УПА. Його втілив іванофранківець Олексій Гнатковський, 30 років.

Спектакль “Слава героям” поставив столичний режисер Станіслав Жирков, 29 років. Це — спільний продукт столичного театру “Золоті ворота” й Івано-Франківського облдрамтеатру. Прем’єри майже одночасно показали в двох містах. Головних героїв в обох постановках грають одні й ті ж актори. Решта виконавців — у кожному театрі свої.

Прикуті до лікарняних ліжок, під крапельницями радянський ветеран Андрій Васильович і колишній упівець Остап Ількович поводяться так, наче війна досі триває. Перший має пристойну пенсію, сина-бізнесмена, але страждає від неуваги родичів. Вони не можуть дочекатися смерті старого й ділять його двокімнатну квартиру. Остап Ількович має лише онуку-медсестру. Вона доглядає однаково уважно обох хворих. Її діду необхідна операція на серці, й дівчина не знає, де дістати гроші. Несподівано допомогти їй вирішує Андрій Васильович.

— Поділ між українцями, який закидають нам у свідомість, для мене дуже штучний, — каже Олексій Гнатковський після прем’єри. — Кожна людина однаково закохується, реагує на біль, на втрату близьких. Кліше, ярлики, погони, посади — це історична лотерея. В моїй родині є представники всіх фронтів Другої світової, але всі разом збираються на коляди й кутю.

Автор п’єси драматург 40-річний Павло Ар’є живе в Німеччині.

— Хотів нарешті зірвати завісу, що затуляє наше майбутнє, — каже він. — Українці ніяк не можуть обговорити між собою тему Другої світової й почати мирно та щасливо жити далі.

— Не знаю, чому драматург лише зараз вирішив оприлюднити п’єсу, яку написав ще до Майдану та війни на Донбасі, — каже театрознавець Ганна Веселовська, 63 роки. — Тема, піднята у “Славі героям”, болить уже третє покоління. Українці вперше по різні боки фронту опинилися під час Першої світової. На мою думку, саме це завадило країні здобути незалежність ще 1918 року. Друге покоління — вже наші діди — воювали один проти одного в Другій світовій. Сьогодні ми знову переживаємо подібну історію. Маємо біль багатьох поколінь, але тільки зараз починаємо усвідомлювати, що не можна розділяти народ на два фронти. Це зруйнує нашу державу. Театр нарешті проговорив причину розбрату нашого народу. Це дає надію, що ми — переможемо. Ветеранів Другої світової грають молоді актори. Це, з одного боку, суто театральний прийом. З другого, вони грають себе дуже молодих. У спектаклі весь час присутній мотив, що герої повертаються в минуле. Цей момент відсторонення, дистанціювання від ролі робить виставу глибшою.

Черговий показ вистави “Слава героям” у Києві заплановано на 20 березня. Її також зіграють у Львові, Одесі та Херсоні.

Источник