Німеччина, Франція та Росія об’єдналися проти України

Вівторок, 15 березня 2016
07:55

Газета по-українськи

Коментарі

Німеччина, Франція та Росія об’єдналися проти України

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ДМИТРО СКАЖЕНИК

Минулого тижня посол України в Німеччині Андрій Мельник відкрито звинуватив Берлін, що той підігрує Москві в процесі врегулювання ситуації на Донбасі. Дипломат заявив про “занадто дружній до Росії курс”, що в перекладі звичайною мовою означає фактичне союзництво.

Це перша офіційна публічна заява української сторони про заангажованість Німеччини на користь Кремля. Зазвичай у дипломатії на поверхню дискусію виносять тоді, коли проблеми в непублічній площині стають критичні.

Давно очевидним є тиск на Київ із боку Берліна та Парижа в тому, що стосується виконання Мінських домовленостей. Тон німецького міністра закордонних справ Вальтера Штайнмайєра часто нагадує ультимативний. Від України вимагають найближчими місяцями провести на окупованих територіях псевдовибори та визнати їх справжніми.

Тобто зробити перший практичний крок до формального повернення підконтрольних Кремлю територій на свій баланс. Для Росії такі вибори є необхідним елементом її сценарію. Разом з особливим статусом для окупованих територій, амністією сепаратистів, фінансуванням зруйнованого регіону за рахунок українського бюджету. Потім — участі “особливих” регіонів у парламентських та президентських виборах. У результаті на вищі щаблі української політики проникатимуть дедалі більше агентів Кремля. Це при тому, що їх там і зараз не бракує.

У питанні Донбасу Петро Порошенко залишився без союзників. Берлін, Париж та Москву об’єднало бажання якнайшвидшого скасування антиросійських санкцій і поновлення економічних стосунків. Ситуація — надзвичайно небезпечна, і в перспективі загрожує зміною європейського курсу держави. Спочатку президент не зміг прорахувати наслідки Мінських домовленостей, потім відкоригувати ситуацію на користь України. Тепер маємо неприховану агресію Росії, відкриту підтримку нею сепаратистів, майже щоденні втрати на фронті — але до капітуляції примушують Київ.

Крім дипломатичних “талантів” Порошенка, перемозі Кремля сприяє внутрішня ситуація. На прикладі нинішнього альянсу Берліна, Парижа та Москви добре видно, яким потужним у міжнародній політиці є економічний чинник. Росія цікавить західний бізнес — чого не можна сказати про корумповану, політично нестабільну Україну, в яку небезпечно інвестувати. Ані українська дипломатія загалом, ані Порошенко не зможуть ефективно відстоювати інтереси держави, що прямує до самозни­щення і без допомоги зовнішнього ворога. Навіть справжнім західним союзникам забракне аргументів на захист такої України. Зрештою, непросто добиватися жорсткої політики проти країни-агресора президенту, який має бізнес у Росії та наповнює її бюджет.

Ситуацію потрібно виправляти. В жодному разі не можна ­ухвалювати закон про псевдовибори на окупованих територіях Донбасу. Тим більше погоджуватися на них в умовах фактичної війни й відсутності там України. Вагомих аргументів на відстоювання такої позиції достатньо. Та й з точки зору міжнародного права підписаний Леонідом Кучмою у лютому 2015-го в Мінську папірець не накладає на сторони жодних юридичних зобов’язань. І першою це довела Росія, захопивши, всупереч домовленостям, Дебальцеве, потім блокуючи обмін полоненими та сприяючи продовженню бойових дій.

Теоретично в разі відмови Києва від реалізації російського сценарію Німеччина та Франція можуть звинуватити нас у невиконанні Мінських угод. Відповідно існує загроза скасування санкцій ЄС проти Росії. Це погано, адже посилюватиме ворога.

Але ж санкції так само скасують, якщо Україна погодиться на російсько-німецький сценарій. Проведення на окупованих територіях псевдовиборів може стати для Заходу формальним приводом заявити про врегулювання конфлікту. Та в цьому разі на додаток до посилення Росії сама ж Україна отримає зруйновані й підконтрольні Кремлю території з усіма трагічними для свого майбутнього наслідками.

Источник