“Ліквідаторів аварії прирівняли до жителів Чорнобиля”

Четвер, 10 березня 2016
07:45

Газета по-українськи

Люди

“Ліквідаторів аварії прирівняли до жителів Чорнобиля”

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ТАРАС ПОДОЛЯН

Заступник голови міжнародного Союзу інвалідів ліквідаторів аварії на ЧАЕС Володимир Шидловський: ”Справжніх ліквідаторів лишається все менше. З нашої організації, яка об’єднувала 17 тисяч осіб, живі півтори тисячі”

— Досі не вирішено багато питань з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Хоча маємо гарні технології, залучаємо кошти світового товариства. Ці ресурси використовують неправильно, — говорить 73-річний Володимир Шидловський, заступник голови міжнародного Союзу інвалідів ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

До 30-річчя Чорнобильської трагедії Міністерство екології та природних ресурсів запропонувало створити в зоні відчуження радіологічний біо­сферний заповідник. Площа забрудненої зони — близько 260 тис. га.

— Чорнобильська зона досі небезпечна, — продовжує Володимир Устинович. — На центральній дорозі Прип’яті рівень радіації низький. Та вже за кілька метрів на ­узбіччі чи в покинутих будівлях він вищий у десятки разів.

На зараженій території вирубують ліс. Лишаються кілометри голої землі. Деревину продають приватним фірмам, які роблять з неї меблі чи дрова.

Після аварії багато радіоактивних речовин потрапило в Київське море. Але вилов риби не припинили. Її можна купити на ринках. Це очевидні порушення, однак ніхто не ­займається їх вирішенням.

Ви часто їздите в Чорнобиль?

— Торік був шість разів. Пишу книгу про Чорнобильську трагедію. Важливо відчувати атмосферу міста. Говорю з людьми, які там живуть. Щоразу, як приїжджаю в зону, розумію, який це був подвиг нашого народу. Люди їхали з усвідомлення того, що країну треба рятувати. Вона не була готова до такої аварії. Діяли неорганізовано. Залучили сотні тисяч людей, хоча вистачило б і десятків тисяч.

Офіційно ліквідацію аварії завершили в грудні ­1986-го. Потім почалася робота з наслідками. Люди, які в цей час приїжджали працювати в зону, вже не отримували такого ­опромінення, як спочатку. Багато хто їхав через гроші. Між собою ми називали їх “заробітчанами”.

Яка кількість реальних ліквідаторів?

— На 1995 рік інвалідів-ліквідаторів було близько 30 тисяч. Зараз зареєстровано 116 тисяч інвалідів Чорнобиля. З них 67 тисяч мають посвідчення ліквідатора. Більшість — абсолютно здорові люди, які не мають жодного стосунку до аварії.

Справжніх ліквідаторів лишається все менше. З нашої організації, що об’єднувала 17 тисяч осіб, живі півтори тисячі. Свого часу президент Ющенко казав, що 40 відсотків зареєстрованих чорнобильців не причетні до ліквідації аварії. Правдами-неправдами отримали посвідчення, щоб мати більші пенсії та пільги. Держава поки що закриває на це очі. Боїться обурення в суспільстві.

Проблема і в тому, що з 1986 року видавали посвідчення “Ліквідатор аварії на ЧАЕС”. 1991-го уряд змінив формулювання: “Постраждалий в результаті аварії на ЧАЕС”. Тобто ліквідаторів прирівняли до жителів Чорнобильської зони.

Яку соціальну допомогу отримують ліквідатори?

— Радіація — це хвороба. Вона розбиває клітини, нервову систему. Щоб підтримувати здоров’я, потрібні гроші. З 2005-го в “чорнобильський закон” почали вносити обмеження щодо виплат. Раніше пенсія ліквідаторів аварії становила 10 прожиткових мінімумів (із 1 січня 2016 року прожитковий мінімум — 1330 грн. — ГПУ). Зараз середня пенсія чорнобильців — 3400 гривень. Максимальна — 8 тисяч. Левову частку цієї суми з’їдає інфляція. Удвічі зменшилися доплати. На пенсію, вищу за 3700 гривень, установили 15 відсотків податку, відмінили пільги для чорнобильців другої категорії, перестали видавати путівки в санаторій. Для першої категорії ліквідаторів обмежили пільги.

Документальний фільм “Російський дятел” подає версію, що влада Радянського Союзу навмисне організувала Чорнобильську катастрофу. Хотіли приховати, що радіолокаційна установка “Дуга”, на яку витратили багато грошей, неефективна. Як ставитеся до такого припущення?

— Причина аварії в іншому. До 1 травня керівництво Чорнобильської АЕС планувало провести експе­римент, від якого відмовились усі атомні станції Союзу. Атомна енергія мала вироблятися після відключення генераторів, за задумом. Коли це зробили, виявилося, що водяна система охолодження несправна. Не впоралася з таким підвищенням температур. Надлишок енергії спровокував вибух.

Відомо, що працівники комітету держ­безпеки, які стежили за підготовкою до експерименту, готували доповідні записки керівництву країни. Але жодних спроб запобігти аварії вони не зробили. Коли ж усвідомили загрозу, від Владивостока до Києва поставили порожні пасажирські потяги. Щоб у випадку аварії відселити людей.

Источник