“Глава держави має позбавлятися всього, що підриває його авторитет”
Четвер, 10 березня 2016
07:25
“Глава держави має позбавлятися всього, що підриває його авторитет”
Автор: Анатолій ГАЄВСЬКИЙ
Народний депутат Наталія Новак: ”Справедливість можна встановити або революційним, або еволюційним шляхом. Громадськість має тиснути на владу”
— Порошенко має успіхи в зовнішній політиці, але його кадрова політика — невдала. Керується критерієм — віддана людина чи ні. І не бачу, щоб Петро Олексійович був готовий працювати по-новому. Є провали й у роботі у фракції, — каже 60-річна Наталія Новак, народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка”.
Зустрічаємося 29 лютого в її кабінеті на вул. Садовій у столиці. Два телефони “Самсунг” старої моделі ставить на віброрежим. Під час розмови чотири рази відволікається на дзвінки. Кімната тісна. В ній два робочі столи: Новак і помічниці.
— Зараз суспільству насаджують стереотип “поганий прем’єр-міністр” і “хороший президент”. Але ж глава держави має найбільшу фракцію в парламенті. І сказати, що він там не впливає на ситуацію — не можна. Якщо українців не влаштовуватиме вся владна вертикаль — тоді варто переобирати всіх, — говорить Наталія Василівна.
Давнього бізнес-партнера президента, заступника керівника фракції Ігоря Кононенка звинуватили у просуванні своїх людей у виконавчу владу. Глава держави здатен пожертвувати ним?
— Петру Олексійовичу пропонували, щоб Кононенко склав депутатський мандат. Але на засіданні фракції президент сказав: цього ніколи не буде. Він вважає Ігоря Віталійовича чесною людиною й хорошим менеджером. Звісно, провина кожного має бути доведена. Але відбувся викид негативної інформації щодо Кононенка. І глава держави має позбавлятися всього, що викликає сумнів у людей і підриває його авторитет.
Незабаром після помаранчевої революції до влади прийшла Партія регіонів. Зараз “Опозиційний блок” має близько 10 відсотків підтримки. І це — без Криму й окупованої території Донбасу.
— Рейтинг “Опоблоку” зростає. Бо частина населення згадує, що тоді пенсія була вища, а товари — дешевші. Але люди не розуміють чи забули: саме “регіонали” довели країну до краю. Ця політична сила при владі була непродуктивна. І в опозиції залишилась така ж. У Верховній Раді вони служать “милицями” влади. Коли голосів не вистачає — добирають в “Опозиційного блоку”. Проти їхнього керівництва порушені кримінальні провадження. Будь-якої миті їм можуть дати хід. У минулому скликанні парламенту робота опозиції була помітна: блокували трибуну, добивалися поправок до законопроектів. А сьогодні Володимир Гройсман порушує регламент, ставить по 20 разів на голосування одні й ті ж законопроекти. Протестують лише окремі депутати від більшості. А “опозиція” сидить, ніби відгодовані гуси — нічого не вимагають.
Чому справам колишніх “регіоналів” не дають хід?
— Судова й правоохоронна гілка влади “кульгають”. Прокурорів обирали-переобирали, але вибрали тих самих. Начебто хотіли люструвати суддів, однак прагнення до змін захлинулося. Бо “ворон ворону око не виклює”. Не маємо незалежного органа, який би все це переглянув.
У парламенті зараз є коаліція?
— Фактично, немає — бо є заяви “Самопомочі”, “Батьківщини” й Радикальної партії про вихід із коаліції. У Верховній Раді працює ситуативна більшість — залежно від того, яке питання обговорюється. Зараз керівники фракцій ведуть перемовини з президентом, спікером — як знайти вихід із політичної кризи. Стоїть питання про переформатування коаліції й уряду.
Переформатування вирішить проблему?
— Сподіваюсь. Але ставлюся до цього скептично. Формування нової коаліції, а значить, нового уряду — більше політичні ігри. Знову можна домовитись про певні квоти, розподіл міністерських посад. Назвати новий уряд технократичним. Але чи не будуть ті “технократи” представниками політичних партій аби чиїхось бізнес-інтересів? До того ж як із тих самих політичних сил скласти якісно іншу коаліцію?
Кому таке “бродіння” парламенту вигідне?
— Тим, хто хоче “сісти на потоки”, але не дають. Переформатування коаліції й уряду — сприятливий час для “проштовхування потрібних людей”.
Перевибори Верховної Ради будуть виходом із кризи?
— Ситуація зайшла в глухий кут — отже, треба щось змінювати. Можна створити нову коаліцію, сформувати новий уряд. Але Верховна Рада зараз представляє переважно бізнес і олігархів, і меншою мірою — народ. Можна спробувати перезавантажити ситуацію, попрацювати до осені. Якщо не вийде — тоді перевибори.
Країна витримає ще одні дочасні вибори в умовах війни й кризи? Це не гальмуватиме реформи?
— Частина реформ уже запущені. Вони триватимуть — незалежно від того, хто керуватиме міністерством. Перевиборів боятися не треба. Суспільство, ніби через сито, у такий спосіб просіює неефективних людей. Але в такому разі потрібен новий виборчий закон. Бо мажоритарка знову приведе у Верховну Раду старі кадри. Необхідно відкрити виборчі списки.
Навіщо приймали закон “про партійну диктатуру”?
— Це — намагання втримати депутатів у фракціях. Із партії “Блок Петра Порошенка” вийшли незгодні з його лінією депутати і ті, хто орієнтується на олігарха Коломойського. Раніше була тенденція “тушок”, коли нардепи перебиралися з опозиції в правлячу партію: щоб отримати посаду чи щоб не переслідували бізнес. А зараз виходять із коаліції в позафракційні. Це нове явище в парламенті — дзвіночок: значить, політична сила вибудовує неправильну лінію.
Чи є у влади потенціал для ривка у проведенні реформ?
— Слабо вірю в це. Якщо купили неякісну тканину, яка рветься, то з неї не пошиєте хорошу сукню.
У людей немає відчуття, що живемо в справедливій країні. Що з цим робити?
— Справедливість можна встановити або революційним, або еволюційним шляхом. Громадськість має тиснути на владу. З першого разу не вийшло реформувати прокуратуру. Давайте ще раз проведемо переатестацію. “Люструватимемо”, поки не доб’ємося результату.
Прийнятий парламентом закон про електронне декларування не влаштовує ні суспільство, ні наших західних партнерів.
— Мусимо проголосувати за те, чого вимагає Євросоюз. Чиновники намагатимуться ухилитись від оподаткування, переписати майно на родичів, друзів. Але ж є загальне декларування. І якщо старенька бабуся раптом заявляє, що володіє палацом у лісі, то фінансова інспекція має цим зацікавитись. Також треба провести деофшоризацію. Покласти край реєстрації бізнесу на островах.
Ніби всі працюють — і Верховна Рада, й уряд, і президент. Однак реформи затягуються. Чому?
— Насправді чимало що змінилось. У нас з’явилась армія. Не ідеальна, зі старим генералітетом. Але тривають консультації з НАТО, впроваджуються сучасні стандарти. Верховна Рада прийняла купу позитивних законів.
З іншого боку, прорахунків теж вистачає. Деякі народні депутати нав’язують у керівництво державних підприємств своїх людей. Міністрів обираємо за квотним принципом. Але зараз начебто вже всі зрозуміли: підходи треба змінювати. Мойсей 40 років виводив євреїв із пустелі. Тож не дивно, що і в нас це відбувається не швидко.
11 країн відвідала Наталія Новак. Зокрема, побувала в Норвегії, Німеччині, Італії, Угорщині, Литві.
Балотувалась у столичні мери
Наталія Новак народилася в Києві. Мати була директором школи, батько — інженером на радіозаводі. Має три вищі освіти — історичну, юридичну й економічну. 20 років викладала історію в одній зі столичних шкіл. Працювала на посадах завідувача відділу інформації й реклами, юрисконсульта, очолювала юридичний відділ у різних установах столиці.
З 2001-го по 2012-й була депутатом Київради. Останні два скликання — у фракції Віталія Кличка. На виборах 2012-го пройшла до Верховної Ради від партії УДАР. Позаторік стала народним депутатом за списком “Блоку Петра Порошенка”. Входить до групи “Антикорупційна платформа”. Торік балотувалася на виборах міського голови Києва від партії Анатолія Гриценка “Громадянська позиція”. Зібрала 5848 голосів киян.
Заміжня. Чоловік 59-річний Леонід — історик. Має доньок Ольгу та Євгенію і двох онуків.
Кандидат у майстри спорту зі спортивної гімнастики. Грає на піаніно. Мешкає у квартирі в Києві, має дачу за містом.
Похожие записи
Об авторе
