“Є те, в чому Україна єдина. Це поганий сервіс і абсолютна неповага до клієнтів”, – журналістка
|
Є те, в чому Україна – єдина. Це поганий сервіс і абсолютнійша неповага до клієнтів. Від Сходу й до Заходу уздовж і поперек.
Моє життя ускладнюється тим, що я – вегетаріанка. Я ніколи не пропагандую свою “віру”, нікому не нав'язую, не вимагаю окреме веганське меню, але підозрюю, що маю право знати, що входить до складу тієї чи іншої страви, за яку я плачу гроші.
Я хочу розповісти три випадки – один з них трапився сьогодні.
***
Десь під Полтавою. Маленька кафешка, в меню грибна юшка.
Питаю, грибна юшка хоч не на м'ясі?
Ні, кажуть, ви шо?
Приносять, черпаю ложкою – курятина. Кличу офіціантку.
Кажу, що це таке? Відповідає.
Якась ця юшечка така пісненька була, то я рішила вам туди м'ясця кинути.
Дякую, що не лайна…але навіщо я запитувала?
***
Десь під Донецьком.Нас за столом шестеро.
Саня замовив фетучіні з меню. Записали. Попередили, що годинку може готуватися їжа. Ми погодились.
Минула година. Почали приносити їжу. Наприклад, три склянки томатного соку…
Минули дві години і всю їжу принесли, окрім…так, фетучіні… В нас були різні версії.
Що вони просто гуглять, що таке фетучіні. Або пішли в сільпо по фетучіні.
Що вони плачуть, що не дізнались, що таке фетучіні. Минуло три години.
Читайте також: О ресторанном бизнесе и жлобстве по-украински
Декому хотілося додому, аби не зголодніти наново. Принесли чек.
А там погана новина для голодного Сані. В чеку вичеркнуто фетучіні.
Фіг тобі, а не мармишель. Кличемо офіціанта.
Питаємо, чому так.Каже, ви відмовилися від фетучіні, коли попросили чек.
Ми не погодилися з цією версію. Нам кажуть – можете піти до шеф-кухаря на кухню і вона вам все пояснить.
Але не можна “пояснити все”. Наприклад, чому три склянки соку коштують 28 гривень.
А скільки ж тоді ж тоді коштує склянка? Справа ж не в грошах. От взагалі.
***
Десь піж Львовом. Місце, яке називають “рестораном”.
Принаймні, так говорять на гарячій лінії куди я дзвонила. Довго читаю меню.
Запитую, чи не на м'ясі шпинатний суп?
Ні, кажуть. Там шпинат та вершки. І все?
Тааак!
Ура, кажу!
Супчик)
Плачу гроші, їм печену картоплю і чекаю суп. Там не було м'яса. Там був лосось. Насипаний зверху.
Суп дійсно вариться без м'яса. Але зверху насипають лососєве м'ясо.
Мені доводили, що лосось – то риба. А риба – ніяке не м'ясо.
Але погодилися принести іншу порцію.
Я встигла подумати, що як швидко знайшли мені чистого супу…і витягла шматок риби, який не довиловили…
Ми попросили покликати менеджера, але безрезультатно. Обидва рази.
Я попросила номер гарячої лінії.
Мені дали номер “фішки”.
“Якщо ви хочете дізнатись кількість балів…”.
Я знайшла номер. Там якийсь хлопець намагався переконати мене, що “риба – це не м'ясо”.
Запитую у офіціантів:
– скажіть, а де менеджер?
– мовчанка
-менеджер хворий?
– ні
– менеджер у відпустці?
– ні
– менеджер вийде?
– мовчанка
Партизани з бандерштату)
Я не просила назад гроші, я не хотіла їхнього супу і нірибунім'ясо. Я нікого не закликаю бути вегетаріанцем, але я особисто маю на це право!
Читайте також: Тренды в ресторанном бизнесе в 2018 году
Уявіть, що у вашої дитини алергія на арахіс. А їй подають млинець з арахісовою пастою замість шоколаду….
Коли ви будете кричати, що на Сході живуть нетакі, на Заході такі, а в центрі осьтакі, то ні.
Україна єдина!
Поки я писала цей пост, мені подзвонила регіональна представниця “ресторану”. Каже, не переживайте, звільнимо кухаря.
А я переживаю, бо кухар був якраз ні до чого. Цікавіше, де був менеджер….
А менеджер був на випробувальному терміні.
Кажуть, зроблять ребрендінг, навчать персонал працювати, зроблять вегетаріанські страви і запросять на обід.
Я навіть не маю сил сердитись, але як же остогидло примушувати людей поважати мінімальні особливості кожного клієнта, не кажучи вже про кожну людину.
Сказали, риби там тієї 30 грам було….було б чого й сваритися.