“Почав пекти гарбузові пиріжки. Дружина доставляє замовлення електровелосипедом”

Четвер, 10 березня 2016
05:25

Газета по-українськи

Гроші

“Почав пекти гарбузові пиріжки. Дружина доставляє замовлення електровелосипедом”

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: підготувала Валентина МУРАХОВСЬКА

— Зараз веду переговори з кількома компаніями щодо зведення будинків для оренди. Усі квартири там будуть однотипні. Власники такого житла у Польщі, Німеччині, Великій Британії отримують гарні прибутки, — каже бізнес-консультант 37-річний Андрій Степановський.

— Затребувані будинки для оренди в Києві, Львові. Прорахували, що оренда квартири з меблями, побутовою технікою обходитиметься у 3500 гривень на місяць. У проект треба вкласти 5 мільйонів доларів. В Україні є два банки, що готові взяти на себе частину витрат із будівництва. Але наші бізнесмени бояться через недосконале законодавство. Думають, за рік-два житло заберуть у державну власність і вони залишаться ні з чим. Знайшли двох німців, які готові взятися за це. Будинок на 180 квартир окупиться за два роки, порахували.

Який бізнес можна розпочати з невеликим стартовим капіталом?

— У Києві товариш почав пекти гарбузові пиріжки з різними начинками. Його дружина доставляє замовлення містом електровелосипедом. Вони вклали у справу 5 тисяч гривень. Щомісяця мають 10–15 тисяч доходу. Товариш півроку думав — звільнятися йому з основної роботи чи ні? Нас привчили з дитинства — коли виростемо, мусимо ходити на роботу. Цей стереотип важко переламати. Інші знайомі готують удома млинці. Продають сусідам по будинку. Завжди є замовлення. А власну справу почали випадково. Жінка сиділа в декреті, напекла млинців і винесла пригостити сусідок на дитячий майданчик. За тиждень мала кілька замовлень.

Затребувані експрес-послуги. Зокрема, манікюрні салони при супермаркетах, перукарні з єдиною ціною на стрижку й укладку. Фітнес-центри при офісах. У Києві на Нивках відкрили центр оренди спортивного інвентарю. Наприклад, місяць користування гантелями коштує 70 гривень, велотренажер обійдеться у 500. Техніку можна викупити на виплат. До квартири по району доставлять безкоштовно. Магазин відкрили півроку тому, там постійно є люди. Я розговорився із власниками. Кажуть, мають 25–30 тисяч гривень прибутку. Поряд звичайний магазин спортивних товарів, покупців там майже немає.

Популярними стануть послуги, що можна надавати в розстрочку. Чимало магазинів сумок і взуття, білизни вже продають товар на виплату.

Що стане непопулярним?

— Бізнес на війні. У другій половині минулого року цехи, що виготовляли берці, форму, бронежилети стали збиткові. Хоча ще 2014-го невеликий цех із пошиття бронежилетів приносив ­80–100 тисяч гривень. Зменшився попит на вишиванки, вироби з патріотичними написами, сувеніри з українською символікою. Зате активізувалася торгівля таким товаром через соціальні мережі.

Як вплинуло на підприємців подорожчання долара?

— Раніше для кафе, ресторанів замовляли сири з Італії, м’ясо — з Польщі. Тепер переходять на вітчизняні продукти. Дизайнери використовують нашу тканину, взуттєвики — фурнітруру. Єдине, що не зменшилося — накрутки. Увесь світ ставить 20–30 відсотків націнки, а в нас — 300. Із товаришем зайшли до ресторану, взяли по стейку. 200-грамовий шматок м’яса обійшовся кожному в 120 гривень. У Польщі заплатили б не більше 45. За рік-два апетити наших бізнесменів зменшаться.

Источник