Огляд блогосфери від UAINFO. 19 січня 2018

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 19 січня

100 років незалежності України: чому така тиша на офіційному рівні?

Де підготовка, де достойна програма? Святкування подій 1917 року, що вeли до незалежності, були ледве помітні протягом 2017 року. Чому 22 січня 2018 року не було оголошено державним святом? Чому нинішній український парламент не проводить спеціального урочистого засідання в будинку, де було проголошено незалежність України, у Будинку Учителя / Будинку Центральної Ради? Чому президент і прем'єр-міністр не звертатимутся до українського народу з Софійської площі того дня? Кому зручно зменшувати значимість цієї важливої історичної події в нашій історії?! Особливо зараз, і тим самим сприяти уявленню про те, що нібито незалежна Україна виникла після розпаду СРСР?

Водохреща по-київськи: як у столиці пройшли народні гуляння до свята. ВІДЕО

“А той третій празник – святе Водохреща”, – співається у відомій народній пісні. Як кияни провели це свято та чи пірнали у крижану воду, дізнавалися кореспонденти UAINFO. Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег – із небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. 

“Трампова ініціатива” щодо Мінська: Назарбаєв утнув старий виверт

Назарбаєв – великий майстер самопіару. Йому вдається зробити з нічого новину, яку обговорюватимуть світові медіа. Ось що журналістам розповідати про зустріч Трампа і Назарбаєва або про головування Казахстану в Раді Безпеки ООН? Нічогісінько. А тепер всі тільки й обговорюють “ініціативу Трампа” про перенесення перемовин щодо Донбасу з Мінська до Астани чи якогось іншого місця – і це при тому, що ніякої ініціативи Трампа не було, він навіть не згадував про це. Але справу вже було зроблено. І тепер Назарбаєв може впевнено експлуатувати журналістську жадобу до новин і непрофесійність.

Любіть український спорт – він того вартий

Останнім часом в українському спорті багато яскравого. Наприклад, є Еліна Світоліна. Вона колись була першою ракеткою світу серед юніорів, а тепер наполегливо просувається до того ж серед дорослих – і це дуже круто. Минулого сезону вона знищувала всіх найкращих тенісисток світу, а в цьому вже виграла один турнір і посідає 4 місце в світовому рейтингу. До того ж за неї просто приємно вболівати: вона відкрита і чарівна. Марті Костюк 15 років, і вона щойно порвала купу рекордів, пройшовши в такому віці аж до 1/16 фіналу Australian Open – одного з головних у тенісі. Вона весела й, судячи з усього, притомна. Коли торік Костюк виграла юніорський Australian Open, то на питання про те, як відсвяткує, відповіла: “Нарешті поміняю розбите скло на телефоні”.

Дві України – довкола й усередині нас

У чому, перепрошую, незборима привабливість “русского мира”, зокрема, для українців, які фізично не можуть відчувати з ним емоційний зв’язок, виходячи з віку та географії? У тому, що ця модель суспільних стосунків не передбачає жодної особистої відповідальності, а в ідеалі загалом жодної суб’єктності окремого підданого. Гарантований прожитковий мінімум як компенсація слухняності, натомість відсутність потреби щодня приймати найменші обтяжливі рішення, робити вибір, прогнозувати майбутнє. Інакше кажучи, бути людиною розумною. Якщо ж природний темперамент не дозволяє миритися з казармою, прийнятною альтернативою є звичаї кримінального гетто, де всі соціальні ролі так само заздалегідь розписані й де за певного везіння пропонуються специфічні соціальні ліфти.

Як російська пропаганда фальсифікує тексти західних істориків

Щодо заборони ввезення в Україну російськомовного видання “Сталінграда” Ентоні Бівора – не полінувався й порівняв англомовне видання (за 2007 рік) і два російськомовних (за 1999-й і 2015-й). За повідомленнями ЗМІ, одним із приводів для заборони став абзац про масове вбивство євреїв в Білій Церкві у серпні 1941 року. В історіографії Голокосту цей випадок відомий, позаяк був добре задокументований, а тому не зупинятимуся на ньому окремо. Отже, в англомовному виданні за 2007-й мова йде про “українських міліціонерів”, в російськомовному за 1999-й – про “українських поліцаїв” (в обох випадках інформація адекватна й не може викликати жодних заперечень), але вже за 2015 рік – про “українських націоналістів”

Жива скам’янілість у досконалому стані: берімо приклад з Ісландії

340 тисяч ісландців мають власну мову, яка сягає своїм корінням прадавньої мови norse, спільної мови скандинавів. За тисячу років її складна граматика майже не змінилася. Мова ісландців – жива скам’янілість. Завдяки цьому сучасний ісландець здатний прочитати і зрозуміти північні саги, які з’явилися вісімсот років тому. Саме завдяки ісландським текстам ми дізналися про культуру вікінгів, але все має свою причину. Ісландці так пишаються своєю мовою, що ще в XVII ст. вирішили очистити її від запозичень. Я дивлюся з подивом і заздрістю, як нечисленний народ, що своєю кількістю дорівнює числу жителів Полтави або Вінниці, зміг протягом тисячі років плекати свою мову, зміг дбати про її унікальну ідентичність і донині чинить опір могутньому впливу імперської англійської мови.

Источник