Після гри Фернандіньо діставав із сумки Біблію і хоча б дві-три хвилини читав – Мармазов

Вівторок, 08 березня 2016
13:39

Спорт

Після гри Фернандіньо діставав із сумки Біблію і хоча б дві-три хвилини читав – Мармазов

 
Коментувати
Роздрукувати

Фернандіньо

Екс-прес-аташе донецького “Шахтаря” Руслан Мармазов, який відпрацював у клубі майже 10 років, розповів про бразильських футболістів, які залишили свій слід в історії команди.

Китай підриває футбольний ринок. Алекс Тейшейра за 50 мільйонів євро поїхав у “Цзянсу Сунін”!

“Китайські товариші не промахнулися – Тейшейра один з найталановитіших бразильців, які коли-небудь були у “Шахтарі”. У цей же список я б включив Фернандіньо, Дугласа Косту, Жадсона, Матузалема. Тейшейра, крім спортивних талантів, ще й комунікабельна людина. Алекс може запропонувати не тільки чудове футбольне шоу, він ще і командоутворююча особистість. Якщо будувати суперклуб, такі просто необхідні”.

Хто був найпершим бразильцем “Шахтаря”?

“Брандао. Коли він з’явився, ходили хохми – це ж треба, єдиний бразилець, який не грає у футбол. Але потім він виріс і став головним бомбардиром “Шахтаря”.

А ще входив до трійки найбільш недисциплінованих футболістів-легіонерів в чемпіонаті України, комусь ламав руку, комусь – ніс.

“Ну, гравець-то він жорсткий. Хоча не “дроворуб”, цілеспрямовано суперника не вбивав. Він завжди йшов в усі стики і міг когось зачепити. На якомусь етапі йому не вистачало техніки, що виливалося в травми суперників. Хоча він не грубіян. Я знав набагато відчайдушніших хуліганів”.

Скільки бразильців вже побувало у “Шахтарі”?

“Рівно 25. А так, щоб в один момент – людей 12-13. Ми жартували, що можемо виставити команду з одних бразильців, але потрібен воротар. Правда, одного разу і “голкіпер” з’явився – допоміг курйоз. З “Галатасарая” привезли півзахисника Жоао Батісту, і у нас була ситуація, коли воротар був вилучений, а ліміт замін вичерпаний. і ось тоді поставили Батісту. Але захист зіграв так, що просто не дав супернику перейти центр поля. Виходить, що Батіста відстояв на “нуль”.

Звідки в “Шахтарі” така пристрасть до Бразилії?

“По-перше, президент клубу Рінат Ахметов завжди любив красивий, як він каже, смачний футбол, для якого найкраще підходять бразильці. По-друге, головний тренер Мірча Луческу обожнює бразильський футбол. Розповідав, як в 70-ті роки, коли був футболістом, команда гастролювала в Бразилії і його на три місяці запросили там пограти. Румуна – в бразильську команду! Це були часи Чаушеску і Мірчі не дозволили виїхати. Коли в “Шахтарі” з’явилася можливість створити команду з бразильським стилем, Луческу із задоволенням за це взявся.

Я питав у Луческу: чому саме бразильці номер один у футболі? Здавалося б, Аргентина поруч і там теж непогані гравці. Він пояснював так. По-перше, їх дитинство проходить на піску, на пляжах, де вони грають у футбол. Непередбачуваний відскік м’яча розвиває в людині унікальні якості: реакцію, гнучкість, еластичність стопи. По-друге, вони люблять самбу, весь час в русі, у них м’язи в тонусі, є почуття ритму. І третє – вони дуже люблять секс”.

Все це проявлялося у них і в Донецьку?

“Звичайно. Але тут треба розуміти одну річ – хороших гравців розбирають ще “цуценятами”. Бразильські дружини виглядають їх чи не в дитячих командах і звідти ведуть. Якщо гравець холостий, звичайно, у нього є спокуса. Донецьк – це місто красивих жінок. Але багато бразильців приїжджали одруженими, хтось уже з дітьми. Дружини тримали їх в їжакових рукавицях. По-перше, щоб хлопці не руйнували домашні вогнища. По-друге, щоб думали про головне – про футбол і про заробляння грошей, а не про вечірки.

Хоча це не означає, що вони не могли десь зібратися і танцювати, співати. Після гри могли випити трохи пива. Їм цього досить, вони люди не алкогольні. Коли я минулого року побував у Бразилії, зрозумів, чому. При температурі 45 градусів і 100 відсотків вологості взагалі не до спиртного”.

Хто з бразильців “Шахтаря” у футбольному плані – найталановитіший?

“Матузалем. Але він і найскладніший, у нього важкий характер. Поводився так, як вважав за необхідне, хоча Мірча Луческу якось з ним справлявся. Матузалем іноді видавав кунштюки – міг випити, кудись зникнути, або запізнитися. Але те , що він витворяв на полі, це було якесь диво! Для донецьких уболівальників Матузалем запам’ятався двома яскравими моментами: “удар скорпіона” “Севільї” і те, як він по-хамськи пішов. Настільки некрасиво, що відрізав собі зворотний шлях в ” Шахтар “, хоча і хотів повернутися. Його дружина, коли вони поїхали в Італію, ще цілий рік оплачувала оренду будинку в Донецьку. Сподівалася, що він одумається, покається, його пробачать і повернуть назад”.

Після “Шахтаря” Матузалем ніде не заграв.

“Так, стрибав з клубу в клуб, але так і не реалізував свій величезний талант. Не став суперзіркою, хоча міг”.

Зустрічалися серед бразильців некомунікабельні?

“Дуглас Коста, який зараз у “Баварії”. Він такий, знаєте, не те щоб некомунікабельний… Швидше – зла дитина. Приїхав до нас зовсім юним, та ще й невеликий зростом. Трішки озлоблений, різкий, із завищеною зарозумілістю. Злість , може, і хороша у футболі, але у нього її було забагато.

Тейшейра і Коста з’явилися у нас в один час. Говорили, що ось прийшов суперталановитий Коста і до нього другим номером – Тейшейра. Хоча потім Косту продали за 35 млн, а Тейшейру – за 50.

Коста, до речі, вистрілив відразу. Що він витворяв! Міг забити з гострого кута, зробити якийсь кульбіт. Але як командного гравця його треба було виховувати, і Луческу це робив. Тейшейра не так яскраво стартував, але ріс, набирався досвіду… Поки не перетворився на діамант”.

А що скажете про Фернандіньо?

“Один з моїх улюблених гравців! Чудові людські якості. Завжди був дорослий і грунтовний. І після того як поїхав Матузалем, став у бразильців отаманом. Фернандіньо дуже набожний. Для бразильців це взагалі характерно, але він навіть серед них виділявся. Після гри хтось відразу йде в душ, хтось перевдягається, хтось просто воду п’є, а Фернандіньо насамперед діставав із сумки Біблію і хоча б дві-три хвилини читав. Йому треба було поговорити з Богом”.

Коли Вілліан йшов в “Анжі”, ви говорили, що в його трансфері присутня маса делікатних моментів. Про що мова?

“Незнайомий з документами цього трансферу, але, здається, там були пункти, пов’язані з відступними сумами, при яких Вілліан піде навіть якщо “Шахтар” проти.

На Вілліана тиснули агенти, а ще бразильці дуже часто відчувають великий тиск з боку своїх сімей. Якщо людина пробилася у великий футбол і отримала хороший контракт, він у відповіді за всіх – тата, маму, братів, сестер, племінників і так далі.

Я пам’ятаю, коли пішли чутки про його продаж, Вілліан не з’являвся на зборі. Потім приїхав, але було видно, що збирається йти. Так вийшло, що ми грали з “Челсі” і футболісти англійського клубу якось дуже шанували Вілліана, тягнули до себе в роздягальню. Даріо Срна жартував: “Вілліан, навіщо ти йдеш в нашу роздягальню? Ось “Челсі “, туди шуруй”. Але з “Челсі” щось не склалося і тоді вийшло з “Анжі”. Фінансовий потік там вирував так, що нерви не витримували і у міцніших гравців. А потім стався транзит – через “Анжі” в “Челсі”.

Луїс Адріано зараз грає в “Мілані”, а в “Шахтарі” прославився тим, що забив гол проти правил фейр-плей.

“Він не зрозумів ситуацію. Опинився один на один з воротарем і по простоті душевній виконав свою роботу. Насправді “Норшелланн” – не та команда, в якої “Шахтар” не виграв би без цього м’яча. Хоча, якщо чесно, він же правила футболу не порушив, джентльменські правила на папері не написані. Проте його дискваліфікацію ми смиренно прийняли, тому що ситуація дійсно негарна. Може, великі гравці обов’язково повинні чогось таке видати, щоб ще і цим запам’ятатися – у Марадони була гра рукою, що не завадило йому стати великим і могутнім”.

На честь Жадсона на “Донбас Арені” є зірка. Кому ще з легіонерів надана така честь?

“Зірок там небагато: Мірча Луческу, Віталій Старухін, Юрій Дегтярьов, Михайло Соколовський, Жадсон, Олег Ошенков і зірка уболівальникам. Жадсона відзначили, тому що він був улюбленцем публіки і забив переможний гол у фіналі Кубка УЄФА. До речі кажучи, це був останній гол в розіграшах Кубка УЄФА, потім почалася Ліга Європи.

Жадсон – весела людина, такі створюють легку, невимушену, дружню атмосферу, без якої за місяць зборів можна і зійти з розуму. Та й гравець чудовий. У нього були проблеми із зайвою вагою і Мірча його за це ганяв. Якось посадив на дієту. Після одного з тренувань заходимо в автобус їхати в готель, де ми жили. І Жадсон на весь салон: “Хочу сосиски!” Це всіх повеселило. Коли я писав звіт, вставив цю фразу. А Мірча за це Жадсону вдув! Каже: “Я тобі дам сосиски. Он, овочі, фрукти, скидати треба”. Думаю: “Ну, йолки-палки, хлопець пожартував, я про це написав, а він отримав по шиї”.

Источник