“Я натурально від них тікала”. Як в Києві на журналістку напали цигани

Вчора зранку вирішила поїхати на Деміївський ринок, купити там усякого. До слова, на ринках я не була дуже давно, якось не доводилося. Супермаркети, торгові центри під боком, а виїхати на ринок – це цілий процес.

Мені подобаються ринки, там правда життя і все дешевше. Я навіть раніше лягла спати аби встати раненько і, як порядна жінка, поїхати на базар. Хто там в результаті встав? Але не в цьому суть.

Суть в тому, що як тільки я вийшла з переходу вже майже біля ринка, краєм ока побачила зграю циганів, які тусувалися і пристально вглядалися в натовп. Я одразу зрозуміла, що сподобаюся їм. Я була з рюкзаком і ще й перед тим зняла з картки нормальну суму грошей, в руках був телефон, тому красти в мене було що. Видно, цигани це учуяли.

Читайте також: Як працюють банди циган у Києві. ВІДЕО

За 10 метрів я значно пришвидшила крок, ще через 20 метрів я оглянулася і побачила як шестеро циганів, в шльопанцях, реально біжать за мною. Люди навколо є, але їх мінімально. Я вам скажу так: коли за тобою біжить зграя циган, єдине, що ти можеш зробити – це втікти. І я натурально від них тікала. Господи, я порядна людина, тікала серед білого дня від циганів. Виїхала на базар, називається) Що характерно, цигани мене доганяли. Але я була в кросівках, а вони, нагадую, в шльопанцях.

Як молода лань я розсікала між рядами з овочами і фруктами, доки не опинилася на Ізюмському ринку. Я стала біля якоїсь палатки перевести дихання і зрозуміти чи вдалося мені відірватися від своїх фанатів.

І поки я важко дихала, слухала діалог продавчині і продавця: 

– Костя, верни футболки, которые ты у меня вчера забрал! 

– Три отсоса и всё верну. 

– От падло, верни, я тебе сказала!

– Я же тебе человеческим языком говорю: три отс*са и получишь футболки обратно. 

-Таня!!! Таня чуешь?!!

В цей момент із сусідньої палатки виглядає жіночка.

– Шо ты хочешь??!

– Скажи своему мужу, шоб успокоился, за*бал уже!!! 

– Костя, успокойся! 

– Таня, закрой рот!

На цій мажорній ноті я, пересвідчившись, що циган уже немає, тихо, спокійно, пішла собі в бік Оушен плази за покупками.

Всю правду життя я пізнала за 15 хвилин. 

Експрес-курс, так сказати.

Може, більше користі було б, якби я написала якийсь пухнастий пост про те, які усі навколо чудові, милі і доброзличливі, але вчорашній ранок ще раз нагадав мені, що паралельна реальність існує. 

Постійно. Без перерв і вихідних. 

Читайте також: Я бачив, як “працює” циганський табір, – Сашко Лірник

24/7 365 днів у рік. 

І цигани з цього міста так нікуди і не ділися.

Источник