Анатомію українського політика можна вивчати на котиках
Анатомію українського політика можна вивчати на котиках. От в мене вдома є підібраний з вулиці кіт. У світі майже не трапляється некрасивих котів, але в мене завівся саме такий: у нього маленька голова, одне око трохи косе, задні лапи – вищі за передні, ідіотський окрас – моя мала каже, що його розмалював художник-абстракціоніст.
Читайте також: Відвертий абсурд і трагіфарс. Про політичну осінь
Його страшне голодне дитинство вже позаду і йому завжди є що їсти й пити. Ну але порода дається взнаки. Він несамовитий клептоман. Перебірливий в їжі, яку йому дають, котик нічим не гребує, якщо це чуже. Зі стола краде абсолютно все – солодке, солоне.
Давиться, мучиться, але жере. Надпиває з усіх чашок, байдуже, що там – чай, кава, ліки, сік. Котик може вкрасти шматок м'яса в той момент, коли ти його їси. Ніякі кари його не лякають.
Водночас він чітко розуміє ієрархію. Особисто мене він боїться вкусити чи подряпати навіть ненароком, скільки його не дражнити. Але всіх інших, особливо дітей, сміливо кусає, дряпає, нападає. Коли від нього відбиваються, він верещить дурним голосом – ніби з нього кишки випускають.
Котик регулярно робить шкоду: б'є вази, розкидає дрібні речі, ставить затяжки на хорошому одязі. Щоразу приходжу додому, дивлюся на цього пузатого покруча – ну чисто крихітка Цахес! – а він давай муркати, лізти цілуватися і віддано заглядати в очі. І все, ну куди його тепер?
Читайте також: Віра в світанки, або Правильне емоційне налаштування суспільства
Потвора, падло і кретин, але що вже тепер… Чисто український політик – ясно, що в природі є і класні, але глобально і за традицією в нас приживається облізтий мурчик. Він веселий, не гордий і завжди нам показує якусь виставу. Так і живемо.
Об авторе
