“Добре, що хоч так”. Українці звикли вдовольнятися мізером
|
“Добре, що хоч так”. Мені здається, що ця фраза – гасло українців.
Поклали асфальт, через півроку він полущився, як шкірка на помідорах. “Добре, що хоч так”, – кажуть люди. “Раніше було ще гірше”, – додають.
В домі все літо відсутня гаряча вода. “Добре, що хоч так. Добре, що хоч холодну дають”.
Читайте також: “Мне стыдно, но я не все понимаю”. Фактично, в Мінську білоруської мови вже нема
Поставили перекособочений дитячий майданчик, де неякісно закріпили деталі. “Добре, що хоч так. Раніше ніякого не було”.
Пофарбували двері у під'їзді. Намазали фарбу на десятий шар старого покриття: “Добре, що хоч так”.
Їздимо у собакомаршрутках, де немає чим дихнути, де гупає вічний Шуфинський: “Добре, що хоч так”.
Читайте також: Що буде завтра
Українці стриймають неякісну роботу та неякісні послуги як норму. Для нас хоч якась діяльність чиновників – це свято.
Ми звикли насичуватись мізером, радіти, як діти, коли вдома є вода і працює ліфт. Коли вивозять сміття і роблять дороги.
Звичайні речі, на які не звертаєш уваги в звичайній європейській державі.