Чому серед героїв майже немає жінок

Чи притаманний героїзм більше чоловікам, ніж жінкам від природи? Чи героїзм це щось вроджене, чи, все-таки, соціальне?

Чому серед героїв майже нема жінок, а героїчні вчинки вчиняються майже виключно чоловіками?

Спробуймо розібратися:

(це я Юдковського почитала і вступаю з ним в діалог)

Читайте также: Каждая имеет право жрать. Даже третий торт за час

– З самого дитинства соціум заохочує ризикову поведінку у хлопчиків і притримує її у дівчат. У школах ви частіше можете побачити, що хлопчики гарсають на перервах, в той час як від дівчаток очікується стримана поведінка. “Не лізь на дерево, ти ж дівчинка!”, “Чого б'єшся, ти що, пацанка?”. 

Дівчина-шибайголова стикається з засудженням з боку соціуму, їй вішається ярлик “пацанка”, в той час як поведінка стримана, спокійна – заохочується.

Заохочується, що хлопчик має захищати дівчинку, а дівчинка – чекати на поміч захисника. 

1. Ризикова, хоробра поведінка є ознакою мужності, і чим ризикованіше веде себе хлопчик – тим ближчий він до чоловічого ідеалу. В той же час, як ідеал жіночності – вразливість, тендітність, слабкість. “Слабка стать”, те-се. Зрозуміло, що свідомо чи несвідомо чоловіки хочуть бути чоловічними в очах соціуму, а жінки – жіночними. Тому, окрім зовнішнього цензора, спрацьовує і внутрішній цензор індивідуума.

2. У чоловіків заохочуються лідерські амбіції, в той час, як прояв лідерських амбіцій у жінок сприймається як “стервозність”, “розкомандувалась тут!”.

3. Рольові моделі. Ми маємо купу рольових моделей у літературі чи кіно, де героєм виступає чоловік або хлопчик, в той же час таких жіночих персонажів дуже-дуже мало. Я намагалася згадати, і згадала з дитинства хіба персонажок “Хронік Нарнії”, та й те їх героїзм було видно лиш якщо продертися крім зарості християнських гендерних стереотипів. 
Нині ж геройські фільми – це фільми про чоловіків і чоловічий світ. Дівчатка практично не мають, кого наслідувати.

4. Одяг. Чоловічий одяг практичний і зручний. Жіночий одяг – обмежує. Зараз на мені штани без кишень (дійсно, нащо жінці кишені?) і каблуки, в яких не побігаєш. В такому одязі не погеройствуєш… Звісно, це завжди вибір, і вранці я була ще в цілком геройському одязі – кедах і джинсах. Але соціум вимагає від жінок приходити на роботу у “жіночному” одязі, це є стандарт, і йти проти нього не завжди виходить, якщо ти хочеш, щоб тебе сприймали серйозно у діловому середовищі.

5. Хлопчиків віддають на єдиноборства, дівчаток віддають на танці і макраме. Хлопчики качаються і більше рухаються, дівчат лякають страшилками про бабу-качка. Фізична сила у жінок зафукується, слабкість – схвалюється.

6. Від чоловіків очікують подвигів і захоплення світу, від дівчат – сидіння на кухні та няньчення дітей. Чоловіки – завойовники, жінки – у пасивному очікуванні, хранительки вонища.

Не знаю, може я не дочитала до того моменту, як Юдковьский це розкриває в книжці, це ж очевидні речі! А саме те, що геройство – на 100% соціально сформована риса. Не хочеться вірити, що настільки розумний чоловік теж зрізався на жіночому питанні.

Читайте также: Не нужно быть хорошей. Нужно быть собой

І так, я особисто схильна до героїчних вчинків) Готова зупиняти коня на скаку і битися до останньої краплі крові за свого лицаря. Але то все тому, що я з 18 років розгледіла всі оці гендерні упередження. 

Рівно в той момент, коли в клубі “Пєрєплутьє” мені не дозволили фехтувати і порадили освоїти п'яльця.

Источник