Валерія Вірська втратила зір і мала хворе серце

Вівторок, 01 березня 2016
05:30

Газета по-українськи

Україна

Валерія Вірська втратила зір і мала хворе серце

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО З САЙТА www.tsn.ua

Валерія Вірська 25 років була провідною солісткою ансамблю імені Павла Вірського

У понеділок на столичному Байковому кладовищі поховали балетмейстера 85-річну Валерію Вірську. Вона померла 27 лютого у своїй квартирі. Втратила зір, мала хворе серце.

— Бачив Валерію Семенівну в жовтні торік, — розповідає 77-річний Мирослав Вантух, художній керівник ансамблю танцю ім. Павла ­Вірського. — У “Мистецькому Арсеналі” вона святкувала 85-річчя. Їй надарували квітів і сказали багато гарних слів. На Валерію Семенівну було тяжко дивитися. Вона вже нічого не бачила, інколи плуталася у висловах. Після того злягла. Кілька місяців із квартири не виходила. Часто їй телефонував, але слухавки не брала. За нею доглядав племінник Михайло.

Валерія Вірська народилася у столиці. Закінчила хореографічне училище та інститут культури. Працювала у Львівському театрі опери та балету й ансамблі Північної групи військ Міноборони СРСР у Польщі. 25 років була провідною солісткою ансамблю ім. Павла Вірського. З 1975-го по 1980-й працювала там балетмейстером. До 2005 року викладала бальну хореографію в Київському університеті культури та мистецтв.

— Валерія Семенівна була чудовою людиною, — каже Мирослав Вантух. — І прекрасно танцювала. Люди йшли на концерти тільки заради того, аби подивитися на неї.

Валерія Вірська була у шлюбі двічі. Перший чоловік, балетмейстер Павло Вірський, помер 1975-го. За кілька років вийшла заміж за мистецтвознавця Ігоря Диченка. Він пішов з життя торік у травні через цироз печінки. Мав велику колекцію картин українських та російських авангардистів. Минулої осені Валерія Семенівна передала 700 робіт із цієї колекції державі.

— Інакше не могло бути, — казала в день відкриття виставки в “Мистецькому Арсеналі”. — Я народилася в Україні, пережила тут Голод і війну. Нехай ці роботи живуть в українських музеях і нехай до них ідуть наші діти.

— Напередодні Нового року ми з журналістом Антоном Дробовичем принесли Валерії Семенівні ялинку в горщику. Прикрашали іграшками й пряниками від Миколая, — ­говорить директор “Мистецького Арсеналу” Наталія Заболотна, 42 роки. — Валерія Семенівна була в піднесеному настрої. Тішилася новорічному подарунку — парфумам “Шанель №5”.

Источник